Розділ 10 – Приємні несподіванки.

Розділ 10 – Приємні несподіванки.

Перше, що здивувало Ліру, коли вона поснідала і вийшла з готелю – це крамниця з льодяниками. Реально, вона ніяк не очікувала, що її таємне бажання може справдитися таким чином. Чого брехати, після новин про фестиваль, фея на певний час забула про льодяники, думаючи лише про магічні випробування та традиції, які побачить.

Але, безумовно, це був прекрасний несподіваний сюрприз для неї. Утім, на цьому сюрпризи не закінчилися. Виявилося, що вона сотий покупець у цій крамниці і їй льодяники, які б вона не захотіла, продавець дасть безкоштовно.

– Мені ніяково, – промовила Ліра, злегка зашарівшись. Ставлення цього продавця до неї, його чемність буквально підкорили серце дівчини.

– Не варто соромитися. Ця акція діяла ще з першого відкриття крамниці моїм батьком, – промовив чоловік, передаючи їй красивого півника на паличці. – А для такої прекрасної дівчини, як ви, мені буде вдвічі приємніше робити льодяники. Льодяник якої тварини ви хочете?

– Давайте, лисицю?

– Добре, зараз усе зроблю.

Уважно стежачи за всім процесом, Ліра здивовано підняла брови, коли фігурка постала перед її очима. Здавалося б, нічого складного, але від цього не менш чарівна майстерність продавця.

– Дуже дякую, – забравши льодяник і подякувавши вже вп'яте продавцю, Ліра задоволена пішла.

Звісно, ці солодощі здалися їй на мить надто солодкими, але від цього вони не втратили своєї чарівності. Утім, такий початок дня їй дуже подобався, як і її сьогоднішні плани на день. Зараз фея хотіла відвідати зимовий сад, про який чула вчора, а після піти на виставу, яку, виявляється, часто дають на площі. Ще вона чула, що десь є «Дім тварин», тож мала намір довідатися про це більше, щоб побачити все на власні очі. І, вона щиро сподівалася, що дракони не знущатимуться з маленьких створінь, а справді створили для них затишний дім, де вони можуть жити.

На подив Ліри, на шляху до зимового парку їй знову посміхнулася удача і вона знайшла гаманець із грошима драконів. Але навіть запитавши у перехожих, чи не втрачав ніхто своєї гаманець, вона не отримала жодної відповіді, залишивши його собі. У цей момент вона навіть замислювалася про те, що може витратити всю свою удачу одним днем, якщо подібні подарунки долі триватимуть.

Опинившись у зимовому парку, чимось схожому на зимову оранжерею в людей, тільки більшому, повністю ізольованому від зовнішнього світу, Ліра пильно все розглядала. Звісно, сонячне світло тут було, воно надходило через великі скляні куполи на даху, але це місце, незважаючи на всю красу, однаково здалося їй якоюсь кліткою. Фея не зовсім розуміла, навіщо робити такі парки, якщо є рослини, які ростуть, цвітуть і взимку. До того ж, у кожного є свій цикл росту, життя і смерті – це нормальний, природний процес.

Проходячи вздовж рядів із рослинами, Ліра озирнулася на всі боки й зупинилася біля теракотового вазона, де росли кущі білих жасминів. Темно-зелене листя і ніжні квіти контрастували між собою, від чого маленькі квіточки здавалися більш тендітними. Наблизившись майже впритул, фея провела пальцями по оксамитових пелюстках, і вони миттєво засяяли, сповнилися силою, немов у відповідь на її дотик. Легкий запах жасмину сповнив повітря, і Ліра заплющила очі, поглинаючи цю чарівну мить, коли кордони між істотами й рослинами зникали.

Звісно, вона хвилювалася, що хтось може помітити її маленькі рухи, але в цьому парку було зовсім мало відвідувачів і ті трималися від неї на пристойній відстані. Тож, такі маленькі трюки Ліра могла робити спокійно, розуміючи, що ніхто її не побачить. Але, насправді, вона глибоко помилялася. Її маленький рух помітив не тільки Азур, а й його підлеглі, які слідували на достатній відстані.

У той момент усі дракони були так здивовані, що хотіли протерти очі, щоб упевнитися в правильності побаченого. Звісно, вони знали, що в людей теж є магія, але не всі можуть одним рухом наповнити силою цілий кущ. Навіть одну квітку буде складно повернути до піку росту.

Утім, найбільше був здивований Азур. Попри те, що він знав, що в його скарбу є магія, якою вона змогла зробити його нерухомим, наявність ще одного дару його навіть приголомшив. Для простої людини один дар – це велика удача, але два – це привід замислитися, а чи все дійсно так, як він думає. Скільки секретів приховує його маленька дівчинка і чи не варто йому поквапитися, поки хтось ще не дізнався про її унікальність. Можливо, фестиваль для першої романтичної зустрічі – це не найкраще рішення.

Несподівано відчувши потоки повітря, сповнені легким відлунням магії, які невидимо ковзали парком, змушуючи деякі квіти невиразно сяяти, Азур ковтнув. Уперше в житті він справді побоювався, що хтось зможе вкрасти його скарб. І, на жаль, увесь спокій, який з'явився в нього, побачивши Ліру, в одну мить випарувався. Тепер він був дуже роздратований і вже скоса дивився на своїх підлеглих, яких сам же і направив охороняти свою дівчинку. Поза всякими сумнівами, його зараз міг спровокувати навіть зайвий погляд!

Почувши тихий сміх, Азур тут же відволікся, подивившись на Ліру. Дівчина тихо сміялася, знайшовши невеликого жука з крилами. Вона намагалася здути його зі своєї руки, а він весь час повертався, немов не бажаючи залишати тепле містечко. Утім, в очах Азура, крім сміху самої Ліри, все інше не мало жодного значення. Він навіть подумки зненавидів цього жука, який безсовісно скористався можливістю побути ближче до його скарбу.

_