Розділ 4 Несподіване знайомство.

Сола Ташенг

Я обернулася і просто пішла прямо, на ходу дивуючись цьому різноманіттю з декору і магічних енергій, які можна було навіть бачити. Це явище справді захоплювало.

- Так, найкраще спочатку зайти в якесь кафе і там вже можна спокійно продивитися програму, - в голос розмірковувала.

На щастя, я одразу побачила вивіску кафе "Місячна Соната". Банально, але відразу все зрозуміло, до Місяця мене потягнуло. Хоча я чула що Сонячні, мають дуже нестерпний характер, пихаті і зарозумілі. Але можливо це просто стереотипи.

Я зайшла і знову завмерла. Приміщення наповнювала ніжна чарівна мелодія, яку хотілося слухати вічно. Скрізь були світло блакитні гірлянди, які символізували місяць. М'які крісла темно-синього кольору оплітали лози Альварії, квітки, яка була символом для них. На одній зі стін висів портрет жінки.

- Лунерія - прошепотіла я, - Хранителька Місяця.

Сіла за столик, і до мене підійшла офіціантка.

- Вітаємо у нашому закладі. Обирайте, що ви хочете, натисніть на дзвінок, і до вас прийдуть прийняти замовлення.

- Дякую.

Я відразу відшукала холодні напої, тому що знала, що в них вони найкращі, а от Сонячні відповідають за гарячі. Обов'язково спробую їхній глінтвейн, але це пізніше.

- Вибери коктейль Лунарент, не пошкодуєш, - навпроти мене нагло всівся хлопець з Мунлайтів і я змірила його холодним поглядом.

Але натиснула на дзвінок.

- Дякую, але що ти тут забувся?

- Я хочу укласти з тобою договір на цей вечір, чарівна незнайомко.

Але якраз зараз прийшла офіціантка.

- Ваші коктейлі. За рахунок закладу.

Коктейль подавався у високому келиху, зі світло-блакитного, до низу ставав темно-червоним, зверху були кристали льоду у формі місяця.

- Справді смачно.

- Якщо ти відносишся до наших, він дасть тобі силу.

- Я аутсайдерка. Так що ти хотів з мене, незнайомцю?

- Мій брат хоче знайти солістку вкрай дивним методом, - до нас підійшла усміхнена дівчина із темно-синім( сріблястим) волоссям і сіла біля нього.

- Ви щось типу музичного гурту? - запитала.

- Так, я Фелісія, клавішниця. Він - гітарист. Сьогодні ми маємо виступати, а наша солістка пішла від нас. Говорила ж я брату, не бери свою дівчину в гурт. Але ж хіба він послухав мене?

Музичний гурт.

 "- Лорі мандрівний музикант, який підпорядковується Хранительці ", - згадала слова мами.

Вони музичний гурт, я обрана. І тепер коли історія повторюється, не можна допустити минулих помилок.

- Я Сола і допоможу вам, якщо ви допоможете мені.

Спочатку хотіла назвати несправжнє ім'я, але передумала.

- Мар'ян, але можна просто Ян, радий знайомству.

- Незвичне для наших країв ім'я.

- Просто наша мама з України. Що тобі потрібно від нас?

- Зрозуміло. Я одна з обраних і маю не дати повторитись історії минулого фестивалю. Там щось пов'язане з печаткою.

- Але ж ти виглядаєш старше ніж повинна? - здивовано переглянулися вони, перевівши тему.

- Це для того щоб перехитрити Хранительку.

Мар'ян зміряв мене пронизуючим поглядом, а тоді здивовано запитав

- У тебе що, змішана кров? Просто маєш дві магічні енергії. 

- А що не так? - зацікавлено запитала.

І знову переглянулися.

- Хіба ти не знала чому Мунлайти і Санлайти розділені на два народи, а шлюби між ними суворо заборонені? - запитала Фелісія.

- Ні, я з низів і таке не знала.

- Тому що наша магічна енергія не поєднується з сонячними, і навпаки, - пояснила Фелі

- Але в тобі гармонійно поєднані дві енергії, - закінчив Ян.

- Мій батько не звичайний чарівник, він Лоренс, мама називала його мандрівним музикантом.

Вони подивилися на мене з захопленням.

- Той самий? Це ж неймовірно. Не дивно, що я побачив, що ти можеш ідеально співати.

- Як це взагалі можна побачити? - скептисно спитала.

- Магічна енергія є різних кольорів, і кожний відповідає за якийсь дар, - пояснив він.

Я кивнула, допила свій четвертий коктейль.

- Ми скоро повинні виступати? – запитала.

- Ні, у нас є декілька годин. Ми можемо пройтися фестивалем.

Ян взяв мою програму і проглянув її.

- Фільм, який я чекав так довго буде сьогодні, але скоріше всього я його не побачу.

- О я теж чекала на нього, його ж покажуть лише на фестивалі як я знаю.

- Так і є, пішли вже.