Розділ 3.1 Коли минуле повертається.

Лоренс 

Вона виглядала на роки Соли, але він точно знав, що це Айрінелла.

- Вітання, ви ж той, хто приніс мені сьогодні листа. Я не знаю тут нікого крім вас, не могли б допомогти мені? - з посмішкою сказала вона.

- Айрі! - я радісно обійняв її, закрутивши в повітрі.

- Лорі! Я теж тебе рада бачити.

Ми пройшли в найближче кафе, побачив давніх знайомих і кивнув їм в знак привітання.

- Як ти жила весь цей час, я зробив все що зміг, але не знаю чи цього було достатньо

- Найгірший район міста, сонцезахисні окуляри, твій амулет і непримітний одяг. Але справилися.

Я знав, що Айрі і так звикла до бідності, але відчував провину за те що склалося, хоча я зробив все можливе.

- Сола вона ж не твоя сестра?

- Донька, Лорі. Сола моя донька.

Я подивився на неї з повним не розумінням.

- І я сказала їй, що ти її біологічний батько. І Лорі всі повинні думати саме так, - добила вона мене.

- Не очікував від тебе Айрі, - холодно відповів.

- Я хочу перемогти Хранительку. Чому інтриги ваші, а страждати повинні звичайні люди?

- І все?

- Я хочу захистити Солу. Їй не потрібна правда, а ще ви справді як рідні. Вона теж музикантка. Ти би чув як прекрасно вона співає.

Все ж не міг не посміхнутися.

- Але після цього люди можуть подумати, що магії сумісні.

- А з чого ти взагалі взяв, що це не так. Чому хтось сказав, а всі вже вірять? - нахмурилася вона.

На це питання я не міг дати відповіді. Запанувала мовчанка, яку ніхто не наважувався порушити. Я обдумував інформацію і свої можливості. Чи я взагалі маю їй допомагати?

Погляд Айрінелли був задумливий і сумний. Вона дивилася як крізь мене.

- Айрі? Все добре?

- Я не знаю, не розумію чим це повинно закінчитися. І від цього мені страшнл.

- Я відчуваю, що ти обманюєш.

- О це ж Сола там, - переводить тему.

Почекай це ж Мар'ян і Фелісія. Що вони з неї хочуть, - занепокоєно говорить вона.

- Очевидно, що запросити в гурт.

- Знову буде розповідати про Лейлу. У Фелі чудово виходить прикидатися милою і наївною.

- Але ж вона справді хороша людина.

- Не знаю мені завжди здавалося, що добрими можна лише прикидатися.

- Дивна ти.

- Колись я вірила в казку, але це лише дало мені багато проблем.

- Вибач, Айрі.

- Перестань. А взагалі, та їхня Лейла реальна? Завжди цікавило це питання.

- Звичайно, тільки зустрічатися вони перестали ще фестивалів три назад.

- Вони що теж безсмертні?

- Не зовсім. Вони застрягли в цій реальності через один договір, Сола зможе їх звільнити.

- Це буде чудово. Підемо далі за ними.

- Ти прийшла сюди слідкувати за своєю дочкою?

- Лише для підстраховки, Лорі. Але це не завадить мені знову насолодитися фестивалем.

Вона встає і я йду за нею.

Вибір

1) Сола просто створена з об'єднання магії Сонця і Місяця.

2) Сола справді донька Лоренса. Від вибору в цьому розділі залежить епілог книги, один з варіантів хороший кінець, інший відкритий.