Лоренс
Перша до кого він відправився була Тарісса Мельден. Вона жила в старовинному готичному маєтку від якого навіть йому ставало лячно. Цікаво як взагалі в такому місці можна жити?
Тарісса відкрила двері і одразу налетіла на нього з претензіями.
- Чому так довго? Я вже зачекалася на вас, Хранителька повинна була надіслати мені запрошення ще два дні тому, - її зневажливий тон йому одразу не сподобався.
Неприємна особа.
- Запитайте про це в неї, - холодно відповів він.
Йому зовсім не хотілося вибирати Таріссу. З важкими роздумами направився до наступної. Сола здалася знайомою, наче він вже бачив цю дівчину раніше, наче знав її. Тільки звідки? А ще ясно відчув у ній потрібну енергію. Тоді чому Хранителька не обрала її? Закралися сумніви і перші підозри.
Хранителька щось приховує, ось і все, тому потрібно бути обережнішим.
Він вже хотів би йти на фестиваль, коли зупинився посеред безлюдної вулиці.
Дежавю, він весь час відчував, наче проживає один і той самий фестиваль ще раз. Взяв свою флейту і місцем линула чарівна мелодія легка і невловима як спогади, до кінця вона почала звучати яскравіше, а пам'ять нарешті повернулася.
Розуміння почало приходити до нього, а пазл складатися. Хоча залишалося одне питанння, яку справедливість хоче відновити Хранителька?