Віра прополола бур'ян біля помідорів і перейшла до капусти. На городі працюють ще два працівники ферми. Раптом до Віри підбігли дві дівчини, вони обняла її, це молодші сестри фермерки вона обняла їх у відповідь.
- Тамілочко, Мар'яночко така рада вас бачити!
- Ми теж, сестричко, - хором відповіли дівчата.
Сестри перестали обніматися.
- Ми закрили сесію і приїхали у село на три дні, але вирішили до тебе першої зайти, - відповіла Таміла.
- Чому ви приїхали тільки на три дні, а не на все літо?
- Ми знайшли роботу, може, тільки на літо, а, може, залишимося і під час навчання там працювати на пів ставки, - відповіла Таміла.
- Удачі вам. А мама з татом знають про те, що ви влаштувалися на роботу?
- Це для них буде сюрприз, коли прийдемо додому, тоді й скажемо, - відповіла Мар'яна.
- Ким хоч працювати будете?
- У інтернет магазині консультантами, - відповіла Мар'яна.
- Ми уже побігли, там, у дворі наші валізи, - сказала Таміла.
- Передавайте мамі й татові вітання. Завтра приходьте у гості, більше поспілкуємося. А якщо хочете, то приходьте і сьогодні увечері.
- Обов'язково прийдемо сьогодні або завтра, - відповіла Мар'яна.
Дівчата пішли, а Віра продовжила працювати.
Таміла і Мар'яна навчаються на юриста, закінчили третій курс, планують жити у місті.
Дівчата однакового зросту, обидві стрункі. Таміла має довге, кучеряве від природи волосся, пшеничного кольору, її очі блакитного кольору, у неї довгий ніс, як і у Мар'яни. Одягнена Таміла у синю сукню до колін, взута у босоніжки тілесного кольору.
У Мар'яни руде волосся, середньої довжини, теж кучеряве від природи, у неї очі темно - синього кольору. На ній сукня і босоніжки рожевого кольору.
Дівчина вирішила, що завтра сама зайде в гості до батьків, а потім до Соломії Володимирівни.