1

Віра та її найкраща подруга і перша помічниця на фермі Ангеліна заганяють корів у сараї, а інші помічники їх прив'язують. Чоловіки уже вичистили у тварин, поклали чисту солому і поклали сіно в жолоби. Усі підкоючають корів до апаратів для доїння. 

Інші помічники загнали курей, гусей, качок, індиків, вичистити у свиней, дали їм їсти. 

Після роботи працівники ферми пішли кожен до себе додому, а подруги вирішили поговорити, вони стоять біля воріт. 

Віра дівчина середнього зросту, струнка, має довге волосся, заплетене у товсту косу, вона шатенка, у неї зелені очі.  Коли дівчина посміхається, то на її щоках видно ямочки. Одягнена у зелену футболку і зелені штани з легенької тканини. 

Ангеліна вища за подругу, ні худа, ні струнка, у неї волосся середньої довжини, зав'язане у високий хвіст, вона брюнетка, у неї карі очі. Одягнена дівчина у синю футболку і сині бриджі. 

- Ангеліно, завтра на роботу вийде новий пастух Степан, покажи йому тут усе.

- Добре, покажу. А він із нашого села?

- Ні, він із села Нижня Гірка.

- Чекай, а це випадково не Легенда Степан Олегович?

- Саме він. А звідки ти його знаєш?

- Ми із ним були одногрупниками. Ти його офіційно оформила на роботу?

- Офіційно, я по - іншому людей не приймаю.

- Ти бачила його документи. Скажи, а він одружений з дівчиною Аллою?

- Ні, він взагалі неодружений. А чому ти запитуєш? Ти що закохана у нього?

- Мені вже час іти, тітка Соломія передавала, щоб ти заходила у гості. 

- Передай Соломії Володимирівні, що я найближчими днями зайду до неї.

Ангеліна швидко пішла, а Віра зайшла у двір. Соломія Володимирівна єдина родичка, яка залишилася у Ангеліни, її батьки загинули, коли їй було шість років. Тітка оформила опіку над дівчинкою. Жінка уже двадцять сім років працює учителькою історії у місцевій школі, була класною керівницею Віри.

Дівчина повечеряла і лягла спати.