Наступного ранку густий туман огорнув ферму. Олександр стояв біля воріт і дивився на незнайомця, який вийшов із вантажівки. Чоловік був одягнений у дорогий костюм, а його впевнена посмішка не викликала довіри.
— Мене звати Максим, — сказав він, простягаючи руку. — Я чув про ваші проблеми. У вашій ситуації я можу допомогти.
— І що ви хочете натомість? — одразу запитав Олександр.
Чоловік усміхнувся ще ширше.
— Мені подобається, що ви одразу переходите до справи. У світі бізнесу нічого не буває безкоштовно.
Він відкрив двері вантажівки. Усередині були ящики з овочами — ідеальні помідори, огірки та перець.
— У вас не вистачає сорока відсотків продукції для виконання контракту. Я можу продати вам усе, що потрібно. Ви просто додасте ці овочі до своїх поставок, ніхто нічого не помітить, а ваш контракт буде врятований.
Олександр мовчав. Пропозиція була спокусливою. Він знав, що невиконання договору може знищити репутацію ферми. Усі його працівники могли втратити роботу, а роки важкої праці — піти нанівець.
Але було одне «але».
— Звідки ці овочі? — запитав він.
Максим на секунду відвів погляд.
— Це не має значення. Головне — результат.
Ця відповідь не сподобалася Олександру.
— Для мене це має значення, — твердо сказав він.
Максим зітхнув.
— Ви занадто чесна людина для великого бізнесу. Саме тому багато таких фермерів, як ви, зрештою програють.
Після цих слів він сів у машину і поїхав, залишивши Олександра з важкими думками.
Увечері Олександр зібрав усіх працівників.
— У мене була можливість врятувати контракт, — сказав він. — Але ціною нашої чесності.
У приміщенні запала тиша.
Першим заговорив Петро:
— Олександре, коли я прийшов сюди працювати, у нас не було нічого. Але люди почали поважати нас не тому, що ми стали багатими, а тому, що ми завжди говорили правду.
Інші працівники підтримали його.
Тоді Олександр прийняв рішення, яке могло зруйнувати все.
Він набрав номер директора компанії, з якою мав контракт.
— Мені потрібно сказати вам правду, — почав він. — Через аварію в теплицях ми не зможемо виконати поставку повністю.
На іншому кінці дроту запанувала довга тиша.
— Ви розумієте, що це означає? — холодно запитав директор.
— Так, розумію. Але я не буду обманювати вас і продавати продукцію невідомого походження.
Після цих слів розмова закінчилася.
Усю ніч Олександр не спав. Він думав, що наступного дня втратить контракт.
Але зранку телефон задзвонив.
— Олександре, це директор компанії. Ми перевірили вашу історію співпраці та поговорили з нашими спеціалістами.
Олександр затамував подих.
— Ми вирішили не розривати контракт.
Він не повірив своїм вухам.
— Що?
— У бізнесі багато людей обманюють, щоб врятувати себе. Ви ж сказали правду. Такі партнери нам потрібні.
Компанія дала фермі ще три місяці, щоб відновити виробництво.
Це була перемога.
Але вона принесла нову проблему.
Щоб виконати нові умови контракту, Олександру потрібно було швидко модернізувати ферму: купити нове обладнання, розширити теплиці та встановити сучасну систему контролю якості.
Для цього були потрібні великі гроші.
Банк відмовив у кредиті через недавні збитки, а власних заощаджень уже майже не залишилося.
Увечері, переглядаючи старі документи свого батька, Олександр випадково знайшов пожовклий конверт, про існування якого ніколи не знав.
На ньому було написано лише кілька слів:
«Відкрити тоді, коли здаватиметься, що виходу більше немає».
Олександр повільно взяв конверт у руки, навіть не підозрюючи, що те, що знаходиться всередині, може назавжди змінити долю його ферми…