Пролог

   Ця історія почалася задовго до того, як я взагалі з'явилася на світ. Моя мама виросла на краю невеликого міста, ближче до лісів та озера, на яке вона дуже любила приходити. Батько у неї був суворий, завжди все хотів тримати під контролем. А ось мама добра, але не забувала нагадувати, що треба завжди думати перед тим, як хочеться щось зробити. Особливо, якщо після цього можуть виникнути наслідки.

   Загалом маму мою виховували правильно, привчали до роботи і до того, що чоловік у цьому житті має бути єдиним. Це не лише зміцнювало майбутній союз, а й магічний потенціал. Але хіба серцю можна наказати когось любити, а кого ненавидіти? Хоча люди бувають різні, а іноді й дуже брехливі.

   Щоразу, коли моїй мамі ставало важко на душі, або вона лаялася з батьками, то приходила на озеро за містом, що оточував сосновий ліс. Вона обходила його по колу, і це дуже допомагало заспокоїтись. Прогулянка займала від двадцяти, до тридцяти хвилин, і цього було достатньо, щоб упорядкувати думки і почуття.

   Саме там вона свого часу і зустріла мого батька, будь він проклятий, як і весь його рід. Кохання не запитує у людей їхньої думки, воно може просто закохати тих, кому ніколи не бути разом і все. Саме це і сталося з моєю мамою.

   Якось, коли вона вирішила прогулятися навколо озера, погода стояла сонячна та тепла. Легкий вітерець смикав волосся і колихав високу траву. Десь співали птахи та кричали діти, граючись на березі, плескаючись у теплій воді.

   Але перед кінцем уже давно звичного шляху, моя мама зустріла незнайомця. Високого, статного, в гарному одязі та з ідеальними рисами обличчя. Про таких мріють усі, в таких закохуються до безпам'ятства. І не відпускають, якщо є можливість утримати.

   Незнайомий чоловік дуже швидко заволодів серцем моєї матері. Навіть незважаючи на те, що при першій зустрічі розмова тривала лише кілька хвилин. Просто її якраз шукав батько, і було б не дуже добре, якби він побачив їх разом.

   Наступна зустріч відбулася трохи більше, ніж за тиждень. А потім все частіше і частіше, зароджуючи в моїй мамі кохання. Про все це вона писала у своєму щоденнику, який почала вже давно. Там вона описувала свої почуття до цієї людини, але ніколи не називала імені.

   Їхні стосунки тривали занадто довго, і навіть не дивно, що моя мама зрештою завагітніла мною. Цей чоловік дуже багато обіцяв і розповідав про своє гарне життя. Щоправда, ніколи не ділився тим, звідки прибув і що робив у нашому місті.

   І треба було мамі замислитися над цими недомовленостями. Але вона продовжувала вірити в казку, яку сама собі і намалювала. І фінал цієї всієї історії виявився надто жахливим. Адже моя мама росла у суворості та в заборонах. Один чоловік і назавжди, і діти лише після весілля. А вийшло все з точністю навпаки.

   Ховати живіт їй було дуже складно, але якимось чином все ж таки вдавалося. Мабуть, причина в магії, яка дозволяла накладати невидимий ефект. Такий собі невеликий візуальний вплив, щоправда, короткостроковий, і не діє на магів з високим потенціалом.

   Але на останньому місяці ховатися від погляду оточуючих ставало складно, та й коханий чоловік давно вже не з'являвся. І коли мама вирішила про все розповісти своїм батькам, вони раптом вирішили її видати заміж. Вона востаннє пішла до озера, сподіваючись на те, що батько їхньої майбутньої дитини нарешті з'явиться.

   Та тільки очікувана зустріч перетворилася на справжнісінький кошмар. Щойно ця людина побачила вагітну дівчину, одразу ж змінилася в собі. Він чудово розумів, що у їхнього кохання з'явилися наслідки. І вони його зовсім не тішили.

   Про все, що сталося далі, розповіла дівчина, яка була на березі озера, але її хвала небесам ніхто не побачив. Хоча, можливо, якби вона себе показала, трагедії можна було б уникнути. Адже, за словами єдиного свідка, моя мама повідала незнайомцю, що вагітна від нього. Що він був її першим та єдиним чоловіком. І що вона не може зберігати цю таємницю.

   Батьки незабаром видадуть її заміж, і відмовитися просто не вийде. Але якщо хоч хтось дізнається про те, що вона в становищі від іншого, та ще й не одружившись, то ганьби не уникнути. І що її можуть навіть вигнати із міста.

 - Ти ж казав, що любив мене. Ця дитина плід нашого кохання. То чому ми не можемо бути разом? У чому причина? - поцікавилася моя мама у чоловіка.

 - Говорити можна все, що завгодно. Я тобі ніколи нічого не обіцяв. Тому що ми все одно ніколи не змогли б бути разом. Навіть якби я сам цього побажав, - відповідь була дуже дивною.

 - Чому? - моя мама почала плакати, зовсім нічого не розуміючи.

 - Тому що я один із принців чотирьох королівств. Наречену вибрали за кілька тижнів до того, як я сюди прибув. Але ти мені справді сподобалася, та тільки створювати з тобою сім'ю я не збирався. І краще б ти позбавилася цієї дитини відразу ж, як дізналася, що вагітна, - він говорив холодно і байдуже.

 - Не хвилюйся, я ніколи про тебе і слова не скажу цій дитині. Вдало одружитися, - лише відповіла йому моя мама і зібралася йти.

 - Вибач, але я тебе не можу так просто відпустити. Мені бастарди не потрібні, - а далі сталося те, чого явно ніхто не очікував.

   Незнайомець перетворився на великого чорного дракона і обрушив на мою маму пекельне полум'я. Вогонь випалив усе довкола на кілька десятків метрів. І коли все заспокоїлося, а дим почав розвіюватись, від чоловіка не залишилося й сліду. А з попелу моєї мами з'явилося сяйво. Саме так я з'явилася на світ.