Так і не зміг пробачити дружині минуле. Життя не вистачило

«Перші кілька років сімейного життя дорікав дружині за її минуле, а потім дав слово їй і собі, що не дорікатиму, хотів зберегти сім'ю. Слово тримаю вже 30 років. Мені 54 роки, діти виросли і роз'їхалися, а я дружину так і не зміг пробачити в душі (не в душі – прим. автора). Намагаюся, багато методик різних перепробував, але, на жаль. Тепер, коли вже занадто пізно щось змінити, гірко каюсь у тому, що тоді, 27 років тому, не пішов. Виявилось, що одними дітьми не можна бути щасливим.»

Ось на такий несамовитий крик душі натрапила нещодавно, риючись на неосяжних інтернет-просторах. Як ви думаєте, друзі, що так виснажило душу цього великомученика? Яку провину він так і не зміг пробачити рідній дружині, проживши з нею пліч-о-пліч 30 років і виростивши парочку спільних діточок?

Відкрию завісу цієї похмурої таємниці, цього ганебного скелета в шафі: цей з усіх боків чистий і порядний чоловік не зміг пробачити їй втрату невинності... Не з ним...

Так, так, вам не почулося. Незважаючи на те, що невинність як фетиш широко пропагувалась княгинею Ольгою понад тисячу років тому, у наш час навколо цього жіночого маркера виняткової чистоти та чесноти досі вирують африканські пристрасті. У певної категорії чоловіків (у психологів їм є своє визначення) жіноча невинність є головним критерієм вибору майбутньої дружини. Схоже, вони вважають, що разом із цнотливістю до жінки апріорі додається господарчість і особлива слухняність, яка так люба неврастеникам та особам з незрілою емоційно-вольовою сферою.

Біда жінок у тому, що сотні років промивання мізків у цьому напрямку не пройшли дарма, і замість того, щоб змінити неврастеника на більш адекватного чоловіка, жінка постійно намагається "загладити провину" перед аб'юзером. Начебто вона бракований товар, а не людина зі своїми бажаннями та потребами. При цьому чоловіки чомусь не спроможні пред'являти чистій і порядній майбутній дружині свою чистоту і порядність. Схоже, кожен любитель потикатися своїм корнішоном Алігатором F1 куди не попадя вважає себе тим ще дарунком долі, і питання про те, наскільки майбутній непорочній дружині приємні його пригоди по кущах, у них навіть не стоїть.

Я в жодному разі не ратую за аморальність і розбещеність жінок. Але мені глибоко неприємні чоловіки, які звинувачують у подібному жіночий рід, при цьому не відмовляючи собі у фізичному задоволенні. Поведінка, яку чоловік вважає для себе нормою, для аналогічного жіночого він припас цілком конкретне визначення, неважко здогадатися яке. Але саме це слово дуже чітко відображає спосіб життя тих, хто любить цим визначенням кидатися у жінок.

Право на гідну і порядну жінку поруч має лише Чоловік, який поважає Жінку і береже її чистоту, залишаючись при цьому сам чистий. А не тому, що він народився з певним сечостатевим апаратом.

Охоронцям жіночої невинності та іншим крикунам варто поставити собі просте питання: "Став би я зустрічатися і піклуватися про дівчину/жінку, заздалегідь знаючи, що інтимних стосунків з нею не буде, тому що вона береже себе для чоловіка?"...

Отож. Не брешіть хоча б собі... Чи багато вас себе для дружини берегли?

Вимагати порядності та чесноти від інших має право лише той, хто сам чистий своїми помислами та діяннями. І аж ніяк не інакше.

З повагою, ваша Ріна Март. Не забудьте тицьнути кнопку «Підписатися»