Між жінкою та грошима посередники не обов'язкові

Останнім часом пишу про те, наскільки важливо жінці мати фінансову самостійність. І не для того, щоб зловтішно тикати кровно зароблені потенційному залицяльнику під ніс, мовляв дивись і тремти, перед тобою вільна і незалежна жінка. А для того, щоб мати можливість обирати чоловіка за бажанням, а не тому, що у разі відмови твоя перспектива – ночувати під мостом.

Правда, подібні судження у певних осіб чоловічої статі викликає стан, близький до кататонії. Ці мужні люди починають гарячково набирати обурені опуси про рівність (ідіть у шахти, баби) чи меркантильності (не дає за пиріжок), бо на підсвідомому рівні добре розуміють – жінка, вільна фінансово, навряд чи зв'яжеться з душевним та фізичним жебраком.

Минулого літа одна моя колега запросила всю нашу кафедру до себе на новосілля. Вона продала свою міську квартиру і на ці гроші придбала чарівний будиночок у передмісті. Сама вона давно розлучилася, дітей виростила і відправила в доросле життя, набридло їй галасливе місто і захотіла пожити на природі. Усі приїхали в гості, дивилися, захоплювалися, гуляли невеликим садком на присадибній ділянці, а коли сіли за стіл, тут вся чоловіча половина кафедри, як змовившись, почала "пісню" на тему "до такого будинку потрібний господар!" Відразу скажу, що ніхто особисто з цих мущщин до цього будиночка та до його господині сам не підкочував – усі вони вже немолоді та міцно одружені. Просто у голові наших мущщин твердо засіло переконання: якщо жінка заробила собі хоч якісь життєві блага – вона просто зобов'язана знайти їм "господаря")))))

Цю історію виявила у коментарях. Вона наочно ілюструє ставлення деяких чоловіків до жінок та їхніх заслуг. Незважаючи на всі досягнення прогресу та фемінізму, деякі чоловіки досі не в змозі поворухнути шестернями, щоб зрозуміти, що жінка теж людина. Вона теж вміє заробляти, водити машину і мати цнс, витривалішу за багатьох сучасних страждальців і борцунів з "антимузькими" законами. Але при цьому вона не зобов'язана йти ні в шахту, ні на війну, ні в армію або куди там її ще так і норовлять засунути справжні чоловіки, які щодня ведуть запеклу кровопролитну боротьбу з мікрохвильовками в офісах. Вона не зобов'язана щось комусь там доводити, особливо тим, у кого хворобливе его не дає спокійно ні жити ні спати, поки десь в окрузі блукає хоч одна незалежна неголена феміністка.

Жінці давно вже не потрібні посередники між нею та грошима. Я зараз маю на увазі мислення тих головних добувак, які хизуються своїми уявними і реальними досягненнями на кожному кутку і вимагають поваги не через свої особистісні якості, а лише за статевою ознакою. Жінці потрібен чоловік. Який спокійно ставиться до її світогляду та способу життя. Тому що у нього є своє життя, не менш цікаве та насичене. А ще він перебуває у впевненості та довіряє. Собі насамперед. І своєму вибору.

З повагою, ваша Ріна Март. Не забудьте «Підписатися», щоб не пропускати нові публікації