Чому жінка не хоче "пополамщика"

Вирішила сьогодні залізти у дебрі «рівноправності» та обговорити таку наболілу тему для чоловіків як рівність між жінками та чоловіками. У мене на це все лише одна непохитна відповідь – ніколи жінка та чоловік не зрівняються між собою як у фізичному так і у соціальному планах через ряд відмінностей, які опишу пізніше. Проте неодноразово чула від чоловіків навіть у коментарях політичних каналів (яскравий приклад психіки застряваючого типу, до речі) про те, що якщо жінка хоче рівноправності, тоді хай і гарує нарівні з чоловіком і вкладає у сімейний бюджет рівно половину і ні копійкою менше. Таких борцунів за рівні права я називаю «пополамщики».

Тема посту не нова, але обговорювана. То хто ж вони ці міфічні "пополамщики" - продукт сучасного матріархату, що пресує знедолених чоловіків на кожному розі, чи звичайні ліниві інфантили, які не здатні нести відповідальність за свій вибір? Чому жінок, незважаючи на позиціонування жіночої незалежності та самодостатності, «пополамщики» не приваблюють як чоловіки? А якщо й приваблюють, то на короткий період?

Перш за все, це його енергія, те, що він транслює у цей світ, і те, що несвідомо зчитується жінкою. Від пополамщика«» за милю несе тоскою, безнадьогою та образою на увесь світ загалом і жінку зокрема. Тхне, як від унилого болота. Ви хотіли б викупатися в болоті? Ось і жінка не хоче.

Ось що можна побудувати з таким, даруйте, чоловіком, як автор цього коментаря під однією із статей мого колишнього блогу:

"Рівноправність - це рівні права, а отже й обов'язки. Будь-яка дієздатна людина зобов'язана сама себе забезпечувати, ну а якщо створила сім'ю то і 50/50 з чоловіком утримувати дітей. Якщо алєня влаштовує бути рабом, то це його право. А чоловік знає собі ціну і баборабом точно не буде.»

Цей обурений борцун проти зухвалого бабського рабовласництва якось сором'язливо промовчав про те, звідки власне цим дітям взятися, якщо його жінка весь час має пахати з ним нарівні і утримувати сім'ю 50/50 і ні копійкою менше. Схоже, діти з його власної піраміди потреб Маслоу повинні матеріалізуватися з повітря. Причому, разом із набором корисних у побуті опцій, щоб не відволікати жінку від поповнення сімейної скарбнички.

Коли подібний чоловічий індивід солодко фантазує про якусь ціну, яку він собі знає, це означає, що жінка платитиме за те, що прибирає, готує та обстірує це непорозуміння середнього роду. Але при цьому й він ще головний, зрозуміла? Не раб якийсь там.

Коли чоловік заявляє про рівноправність як про рівні обов'язки з жінкою, це означає, що свою частину стосунків він не виконуватиме. Тому що він не ідентифікує себе як Чоловіка. Гендерно він середнього роду і прирівнює себе до жінки. Жінка, відповідно, такого завидного нареченого зчитує як іншу даму. І якщо вона гетеро, бажання близькості з ним у неї не виникне від слова зовсім. Жінка хоче чоловіка, проте борцунам цього не збагнути. Тому життєву стежину їм увесь час загороджують виключно меркантильні баби, яким тільки одне потрібне – його незліченні скарби, що часто існують лише у його фантазіях. А зрозуміти, що ти не вирос ні морально, ні соціально, тому тебе не хочуть, подібні продукти сучасності не можуть.

Тому що жіночі інстинкти продовження роду прокидаються лише поряд із чоловіком. З тим, хто пробудить у ній це бажання. А яке б може пробудити вічно скривджений і ображений борцун за права знедолених чоловіків?

Тільки бажання заспокоїти, примирливо погладжуючи його вже лисіючу голову, і дати пігулку...

Вимагаючи від жінки все ділити навпіл, чоловік сам собі риє яму у стосунках. Чому? Докладніше можна дізнатися у статті «Чим небезпечно для чоловіка його вимога ділити у стосунках усе порівну", яка буде опублікована завтра, як завжди о 20:00 год. по Києву.

Усіх люблю та обіймаю, ваша Ріна Март. Не забудьте тицьнути кнопку «Підписатися».