Психотип контролера

Коли чоловік із психотипом досягатора і жорсткого контролера стикається з жінкою, яка має з ним ту саму максимальну біологічну HLA-сумісність, вся його система координат ламається. Для такого типу особистості потреба тримати під тотальним контролем власні емоції та рішення є базовою умовою життя. Саме цей перфекціонізм і прагнення підкорювати перепони згодом і приводять таких людей до великих грошей та високого статусу. Але зараз справа в іншому — у його внутрішньому устрої.

Він зустрічає жінку і миттєво зчитує її генетичний запах. Але жодного інтимного контакту між ними ще не було. І тут чоловік-контролер врізається у залізобетонну стіну: виникає серйозна перепона. Ця жінка не піддається його звичному впливу, має власні непохитні установки та внутрішні принципи, які повністю закривають до неї легкий доступ. Виникає ситуація  «забороненого плоду».

Оскільки контакту немає, а його лімбічна система вже зафіксувала ідеальну розбіжність генів, у мозку починається безконтрольне стресове виділення дофаміну дефіциту. Що складніша перепона, то сильніше дофамін випалює рецептори, концентруючи всі думки чоловіка на одній точці. У нього починається внутрішня паніка: він бачить проблему, яку не може вирішити звичними методами.

Він намагається переключитися на інших, доступних партнерок, щоб закрити фізіологічну потребу. Але переключитися не вдається. З погляду психології, тут спрацьовує ефект іронічного процесу (Irony Process Theory): що сильніше мозок контролера намагається заборонити собі думати про неї, то частіше він повертається до цього образу для перевірки «чи забув я її?». В результаті зацикленість лише посилюється, а інші жінки залишають його байдужим, бо мозок уже вибрав цей унікальний імунний еталон.

Незрозуміла втрата контролю над власними думками змушує його звернутися до свого найближчого компаньйона та друга. Він приходить до нього з конкретним запитанням: «В чому справа? Я зустрів жінку, до якої відчуваю потяг, але вона недоступна, і я не можу переключитися на інших, щоб я не робив».

Друг вислуховує його абсолютно спокійно і дає суто чоловічу класичну пораду, яка є типовою для референтних чоловічих груп і лежить в основі всієї філософії сучасного пікапу:

«З іншими жінками ти легко закриваєш фізіологічну потребу, тому твій мозок на них і не циклиться. А ця жінка недоступна, вона стала для тебе забороненим плодом. Твій мозок чокнувся на ній лише тому, що у вас ще не було нічого. Використай свій азарт, подолай перепони і здійсни цю фізіологічну потребу. Переспи з нею, зніми напругу — і все, твій дофамін миттєво спаде, мозок оновиться, і ти забудеш про неї на наступний же день. Це класика, це завжди так працює».

У цій пораді немає нічого унікального. Чоловіча спільнота на рівні побутової логіки завжди сприймає зацикленість як «синдром незадоволеного мисливця». Вони щиро вірять, що будь-який психологічний магнетизм — це просто фізіологічний голод, який можна «вимкнути» звичайним фізичним актом. Друг дає пораду, щиро вірячи в її ефективність, абсолютно не підозрюючи, що цей раціональний рецепт пікапу зараз заштовхне контролера у довічну біологічну пастку.