Розділ 3. Браян навідується до Ейвері, містер Сміт – до Прімроуз. Глава 5

– Фейт, моя люба кузино, пан Сміт вже збирається йти. Чи будеш ти така ласкава провести його? – мовила Етель.

Рудоволоса дівчина спочатку запитливо поглянула на кузину, потім ледь-помітно зміряла Терента поглядом з голови до ніг, зціпила зуби й мовила:

– Звісно, це ж мій обов'язок – в її голосі вчувався і сарказм, і невдоволення, і вдавана ввічливість. 

Фейт сягнула рукою по капелюшок, а тоді невимушено легко поклала його на голову, яку покривало руде волосся, що хвилями спадало на плечі.

Вона з Терентом мимохіть вийшла з будинку. Погляд дівчини впав на стежку, що простягалася від порогу до хвіртки, а тоді в долину, ще раз на пагорб, далі й далі, куди вже не сягав її зір. 

– Я проведу вас до станції, далі ви підете самі. – мовила Фейт. 

– Не хочете, щоб нас бачили разом в центрі міста? – запитав Терент.

– Це дуже недоречне запитання, по-перше. По-друге, мені немає до вас ніякого діла. І по-третє, пане Сміт, ми не йдемо попід ручки, щоб інші могли щось таке подумати. Зрозумійте, я живу в цьому домі й сприймаю себе як нахлібницю, попри всі ті доручення що мені дала покійна тітка. Я не лицеміритиму і чесно й вправно виконуватиму свої обов'язки. Тож, пане Сміт, мені потрібно встигнути бути вдома до четвертої. Я не збираюся волочитися через центром містечка.

– Панно Барнетт, я скажу вам дещо, якщо це, звісно, вас не образить. – мовив юнак.

– Кажіть що хочете, пане Сміт. – відповіла Фейт.

– Коли ви відкрили двері, то моє перше враження про вас було інше. – почав Терент.

– Перепрошую? – здивувалася дівчина.

– Я не думав, що ви можете бути різкою, холодною і такою обережною. 

– Почнемо з того, пане Сміт, що різка я тому, що так вимагають обставини, холодна тому, що ви чужа мені людина й я не маю до вас ніяких почуттів, а обережна тому, що ви не викликаєте довіри. Вас цікавить ще щось? 

– Панно Барнетт, я не думав, що мій вигляд не викликає довіри. 

– Я з вами побачилася вперше. Які є підстави вам довіряти, якщо я вас не знаю? І взагалі, закриймо цю тему. Знаю, я можу справляти враження наївного, дурного дівчиська, та я не така. Я холодна і обережна в своїх діях. 

– Вам буде важко вийти заміж. – зненацька мовив Терент.

– Вибачте? – обурено вигукнула Фейт.

– Важко буде знайти хорошу пасію. – пояснив Терент.

– Он як! – саркастично відповіла Фейт. – Чому ж ви та вважаєте?

– Вам потрібна людина, яка вас доповнюватиме: нерішуча, розважлива, невибаглива особа. Зараз важко знайти такого чоловіка, а якщо й натрапите то що й з того? У вас невеликі шанси зацікавити його.

– На що ви натякаєте? – обурено запитала Фейт.

– На те, що в вас малі шанси завоювати увагу чоловіка: як зовнішністю, так і харизмою. А ще ви доволі стримана в висловлюваннях. Кому захочеться одружитися на різкій, холодній, нецікавій особі. 

– Пане Терент, це мої особисті проблеми. – мовила Фейт. Видно, її це зачепило. 

Наступні десять хвилин вони йшли не вимовивши й слова. Фейт щиро хотіла розвернутися і піти, та це суперечило толерантній леді, яку в ній виховала тітка. Вони вже підійшли до кінця алеї, за якою було видно станцію. Фейт полегшено зітхнула й озвалася до Терента:

– Я мушу повертатися додому. Далі ви підете самі. – холодно проказала вона. – Щасливої дороги!

– Панно Барнетт, ви воліли б зі мною більше не бачитися, я знаю... Я дурниць наговорив... – почав хлопець.

– Це вже ваші особисті проблеми. – мовила Фейт. – Без сумніву, ви ще навідаєтеся в наш дім, тож доречно сказати "до побачення".

Фейт повернулася і пішла з надією, що їх ніхто не помітив і по містечку не ширитимуться неправдиві плітки. 

Та очікування дівчини не виправдалися і певні обставини зіграли проти неї, бо в Секвіллі пліткарок було більш ніж достатньо. В той час, як дівчина проводила Терента, на лаві сидів святий дует з Глорії Густав і Дженіс Ембрі – горезвісних секвілльських пліткарок й одна з них збиралася прямо в Шарлоттаун.

– Глоріє, ти бачила те, що й я? – запитала Дженіс, проводжаючи поглядом Фейт.

– Схоже на те...

На станцію прибув потяг, що йшов в бік Шарлоттауна. 

– Мені пора. – мовила Дженіс, а тоді повернувшись додала. – Сьогоднішній випуск "Дейлі Геральд" буде цікавим, зуб даю.

І стара пліткарка зникла серед натовпу людей в вагоні...