Розділ 3

​Після розмови з Кеном... тобто з Марком, я повернулася в нашу з Настею орендовану квартиру. Це місце можна назвати «мінімалізмом», якщо під мінімалізмом ви маєте на увазі відсутність нормальних меблів і купу коробок замість столів.

​Настя сиділа на підлозі й намагалася змусити кактус рости швидше за допомогою «позитивних вібрацій» та важкого року. Вона — моя повна протилежність: вірить у гороскопи, енергетичні потоки й те, що я колись стану другою Фрідою Кало.

​— Ліз, твій ретроградний Меркурій сьогодні просто зашкалює! — вигукнула вона, навіть не дивлячись на мене. — Чому від тебе тхне чоловічим одеколоном і дорогим життям?

​— Це запах моєї капітуляції перед капіталізмом, Настю, — я кинула сумку на підлогу (Степан знову квакнув). — Мені запропонували угоду. Я маю вдавати дівчину Марка Бєлова.

​Настя впустила кактус.

— Того самого Бєлова? У якого прес такий рівний, що на ньому можна креслити графіки? Ліз, ти ж казала, що такі, як він — це «побічний ефект патріархату»!

​— Планшет сам себе не купить, — відрізала я. — Але є проблема. Його друзі. Я бачила їх у сторіз. Це ж ходячі катастрофи.

​Я знайшов Дена і Влада на парковці біля залу. Ден знову намагався довести, що зможе закинути м’яч у кошик із заплющеними очима, а Влад, як завжди, знімав це для свого блогу, сподіваючись на епічний фейл.

​Ці двоє — мої найкращі друзі, але іноді я думаю, що їх надіслали мені як випробування за гріхи в минулому житті.

​— Пацани, у мене є план, як відчепити Юлю, — сказав я, притулившись до своєї машини. — Я знайшов дівчину.

​Ден зупинився, м’яч влучив йому прямо в лоб.

— Ого! Хто це? Модель? Дочка мера? Тільки не кажи, що це та блондинка з групи підтримки, яка пише тобі вірші.

​— Ні. Це Ліза. Вона малює карикатури на людей і розмовляє з гумовою качкою.

​Влад опустив телефон і подивився на мене так, ніби я щойно зізнався, що вірю в пласку Землю.

— Марк, ти перетренувався? Ти хочеш привести її на благодійний вечір твоїх предків? Та твій батько викреслить тебе із заповіту швидше, ніж ти скажеш «мистецтво». Ден, знімай це, у нас накльовується реаліті-шоу «Принц і Жебрачка: Версія 2.0».

​— Вона не жебрачка, — несподівано для себе заступився я. — Вона... автентична. І вона — мій єдиний шанс не одружитися з Юлею до випуску.