Розділ 11

Чужий феромон

Шеренга омег стояла босими ногами на камʼяній підлозі медичного центру в одному з оглядових залів. Бети проходили повз кожного, сканували тавро на руці, щось готували. Адо Йомія стояла осторонь, байдуже спостерігаючи за процесом.

Нарі переступала з ноги на ногу, нервово поглядаючи на годинник на стіні. Минула ніч не виходила у неї з голови. Вона не памʼятала, як заснула. Але прокинувшись, побачила поряд Альфу. Він так і тримав її у своїх обіймах. А прокинувшись, одразу ж відсторонився, вибачившись. Його погляд, доторки, історія, яку він їй розповів… вона хотіла дізнатися ще більше. Здавалось, він відкрився їй. А вона відкрилась йому. І це було щось нове, незвідане…

- 13-22, руку! – від роздумів її відірвав голос бети-наглядачки, - ооо… щось новеньке. Пані Йомія!

- Що там? – Альфа пожвавішала, - о, моя улюблениця! Що на цей раз?

- Результат аналізу підтвердився, все ж таки, 13-22 домінантна омега, - промовила наглядачка, - їй місце на елітній фермі. Вона стане прекрасною сурогатною матірʼю для одного з клану Альф.

Нарі відчувала, як її пробрало холодом до самих кісток. Побачивши її вираз обличчя, Йомія розцвіла.

- Яка чарівна новина! – сплеснула вона в долоні, - яка… неймовірно чарівна новина! Пан Адельсон особисто відмітив її. Думаю, вона стане матірʼю його онука. Його спадкоємець, пан Ейден, як раз у тому віці! Що скажеш, люба? Це велика честь!

- Краще вже здохнути на Арені! – тихо промовила Нарі.

- Що ти сказала?! – Йомія загребла її за комір сорочки, - забула своє місце? Я можу нагадати! Ти!.. Це ще що?

Йомія впритул наблизилась до Нарі і схилилась до її шиї. Її язик торкнувся її шкіри, змусивши дівчину здригнутися.

- Ледь вловимий… запах Альфи. Смак Альфи… - солодко облизнулась Адо, - що це, 13-22?

- Звідки мені знати?! – Нарі тремтіла.

- Що скаже твій власник, якщо відчує на тобі запах феромонів іншого Альфи? – Йомія схопила її за руку і потягла до медичного столу, - проведіть огляд, негайно.

- Але ми вже… - бета завагалася.

- Добре, проведу його сама! – Альфа, що було сил штовхнула Нарі на стіл, - омеги… всі ви шльондри, так?

- Пані Йомія! Зупиніться. Негайно! – наглядачка миттєво схаменулась, - ми все перевірили! Ця омега чиста! Ви вже застосували до неї силу минулого разу! Це неприпустимо! Я муситиму повідомити!..

- Тц… всі веселощі псуєте! – Йомія все ще міцно стистакала руки дівчини, - тобі варто бути дуже обережною. Байдуже, звідки ці феромони і чиї вони. Якщо перекрию їх своїми… питань не буде.

- Припиніть… - Нарі відчула, як страх хвилями накриває її. Рик Адо завжди лякав її.

 - Подякуй, 13-22, я рятую твою честь, - вона впʼялась у її губи грубим, болісним поцілунком з присмаком сигаретного диму.

Нарі смикнулась і зрозуміла, що більше не може поворушитись. Здавалось, серце вилетить з грудей. Дихати стало важко. Альфа сильно вкусила її за губу. Було боляче, страшно, гидко. Йомія піднялась над нею. Крива, самовдоволена посмішка, погляд хижака, який щойно загнав здобич у глухий кут.

- Пані Йомія! Негайно припиніть! – закричала бета, - негайно!

- Та буде вам, - Адо відштовхнула Нарі на підлогу, - вже і погратися не можна, що за люди…

Вона попрямувала геть з зали. Але в дверях зупинилась.

- До речі, нові списки на Арену вже готові. 13-21, ти можеш бути спокійним. Тебе замінить 34-20. З нею в парі вийде 13-22.

- Ні! – скрикнула Нарі, - вона не може вийти на Арену!

- 13-22, я недостатньо дала тобі зрозуміти, де твоє місце? – обернулась  до неї Йомія, - це рішення комісії.

- Але!..

- Якщо ти зараз же не закриєшся – я тобі допоможу.

Нарі затихла. Бети наказали всім розійтись. Лео одразу ж кинувся до неї, спробував підняти її, але дівчина різко відштовхнула його.

- Все гаразд, - прошепотіла вона, витираючи рукою кров з губ, - я в нормі. Піду додому.

- Я проводжу тебе!

- Не потрібно… - дівчина піднялась з підлоги і пішла геть, навіть не обернувшись.

Лео не міг поворухнутись.

-Я знову… нічого не зміг зробити… - прошепотів він.

- Я наздожену її! – Діона побігла за подругою, - Нарі! Нарі, стривай!

Вона спіймала її вже у коридорі.

-Будь ласка, дочекайся, ми проводимо тебе, - схопила вона її за руку, - я прошу тебе.

- Не потрібно, - Нарі не дивилась їй в очі, - це зайве.

- Але… як не хочеш бути поряд зі мною то не відштовхуй хоча б Лео!

- Це тут ні до чого!

- Нарі, будь ласка… дай йому допомогти!

- Мені не потрібна допомога!

- Я прошу тебе! Він же закоханий у тебе з дитинства! Він хоче тебе підтримати!