Розділ 6

Сигма

- Тобто як це?! – Нарі впустила стопку рушників, - ти відкриватимеш сезон?!

Лео розвів руками. З їхньої сварки минуло майже три тижні. За цей час навколо гетто подвоїли охорону. Перепустки підписували лише на певний час, а Нарі так взагалі відмовили у будь-якому виході у місто. Тому приводу для нової сварки у них не знайшлось. Через три дні після гучного скандалу, Лео сам прийшов до Нарі. І мовчки поставив на стіл тарілку з рисовими булочками. Так само мовчки він пішов. На наступний день він приготував їй какао. А ще через день, не промовивши ні слова, запросив її на вечерю.

Лео завжди був таким. Іноді Нарі думала, що у неї насправді ж старший брат, який піклується про неї, готує смачну вечерю, підкидає кишенькові гроші і бере на себе відповідальність за будь-які її проступки. Мирився він завжди мовчки. Не вибачався, не примушував вибачатись її. Він просто починав потроху повертатись у її життя. Так він зробив і цього разу. І от зараз він сидів на дивані Нарі і спостерігав, як вона прибирає кімнату. Робила вона це лише тому, що їй було неймовірно нудно.

- Не розумію, - дівчина швидко підняла те, що впало, - чому ти? І з ким?

- Виходить, я таки приглянувся Йомії, - відповів Лео, - списки подавала вона. А опонентом буде якийсь Тенто. З північного гетто.

- Нічого про нього не знаєш?

Лео похитав головою.

- Навіть імені такого не чув раніше.

- Вірогідніше за все, хтось із новачків, - задумалась Нарі.

- Хах… новачки… - промовив Лео, - колись, так хтось говорив про нас?

Нарі промовчала. Можливо, хтось і говорив. Але вони того не чули. На Арену щорічно відбирали по троє претендентів з кожного гетто. І щороку вони мали співати у коріння Світового древа. Спів передавав енергію життя Древу. Якщо на вівтарі Арени розпускалися дві червоні квітки – обидві омеги мали право прийняти участь у наступному сезоні, піднятися на етап вище. Якщо одна квітка так і не розкривала свої пелюстки, омега, що не впоралась, зникала. Всі знали, що з ними траплялось, але продовжували себе обманювати.

Нарі, Лео та Айріс були тринадцятими. Тими, кого вважали ветеранами Арени, які пройшли вже понад три етапи. Своїх опонентів вони більше ніколи не бачили. І від цього було лячно. Адже кожен новий рік, кожен сезон міг стати для них останнім. А враховуючи плачевний стан Світового древа, вона здогадувалась, що цього року, Альфи спробують отримати від омег по максимуму. Жертв не уникнути.

- Хто ще у списку? – запитала вона тихенько.

- Наша зіркова трійця, - ухмильнувся Лео, - я, ти та той змій.

- Ти про Айріса?

- А про кого ж ще? – Лео роздратовано барабанив пальцями по столу, - хоча, у будь-якому випадку, краще він, ніж хтось інший. У нього більше шансів пройти у наступний етап, ніж у будь-кого.

- Чуєш, Лео, - Нарі сіла поряд, - я от ніяк не второпаю, що між нами такого сталось. Може, мені просто мізків не вистачає, але ж ти у нас розумненький. Просвіти мене. Ми ж друзями були.

Нарі брехала. Вона, як би дивно це не було для неї, суть проблеми розуміла. Та їй було цікаво, чи розуміє Лео. Але, судячи з телячого наївного погляду хлопця, він навіть не здогадувався.

- А біс його знає, що в голові у того Айріса клацнуло, - промовив він, - це все після того випадку поступово почало змінюватись. І чого раптом…

«Випадок» Нарі також прекрасно памʼятала. Коли їм було по 17 років, вони видерлись на стіну. Звичайно ж, це була ідея Нарі. Лео був проти, проте Айріс завжди підтримував ідеї дівчини. Виглядало так, наче Лео був їхнім наглядачем і слідкував, аби ці двоє не втрапили у якусь халепу. Їм завжди було весело разом, цікаво. Усі свої підліткові пригоди вони пережили втрьох.  Але у той день все змінилось.

Після дощу стіна була слизька. Лео просив їх обох не лізти, але ж хто його послухався? А варто було. Нарі послизнулась, Лео кинувся її рятувати, але випадково перечепився і впав. В ту саму мить Айріс кинувся за ним. Він схопив Лео і вони впали разом. Айріс прийняв весь удар на себе. Нарі вдалось втриматись і видертись на виступ самостійно, а от хлопці постраждали. Обох госпіталізували.

- Ми посварились у госпіталі, - сказав Лео, - я сказав йому, що він не мав ризикувати. Мої щити мене б урятували. Він мав витягнути тебе. А він визвірився…

- І після цього все пішло по дупі, - зітхнула Нарі, скоса дивлячись на хлопця, - так-так, взагалі не ясно і чого це він…

Після того випадку Айріс почав дистанціюватись від їхньої компанії. Все частіше він уникав зустрічей з Лео, слова його стали різкі, а потім він і зовсім почав провокувати конфлікти на порожньому місці. Лео дратувався, Нарі злилась, але мовчала. Адже вона бачила, що не зважаючи на різку зміну його характеру і поведінки, Айріс постійно підтримував Лео та Діону. На кожному огляді він привертав до себе багато уваги, аби ті двоє могли непомітно розчинитися у натовпі і зникнути одразу після сканування. Саме він постійно фліртував з черговими медсестрами і виманював у них ліки для Ді, аби це не доводилось робити Лео. І він постійно контролював саму Нарі, щоб та нікуди не вляпалася. Він робив це заради того, аби захистити…

- Нарі? – Лео торкнувся її плеча, - ти ж подбаєш про Ді?