Розділ 1

- Олеже, як ви почуваєтесь сьогодні? Розкажіть, що Вас хвилює? – чарівна психологиня уважно стежила за кожним моїм рухом, злегка посміхаючись, ніби це вона повністю контролює ситуацію.

- Ох Олено, мене охоплює всеосяжне почуття самотності, я часто відчуваю себе зайвим серед людей. Це гнітюче відчуття змушує частенько замислюватись про смерть та буття….

Вона уважно слухає мене та злегка киває, але я точно знаю, про що вона думає насправді. Так-так, я вже давно за нею спостерігаю. Самотня маленька дівчинка, яка працює психологом, бо хоче рятувати людей від психологічних травм. Однак саме вона та, кому потрібна допомога, кому потрібно, щоб її оцінили, зрозуміли та покохали. Така банальщина, але чудова розвага для мене.

Споглядати, як жінка розкривається, переходить від сором’язливості та невпевненості у собі до нового яскравого рівня пізнання себе. В мене таке хобі, я так розважаюсь і вже давно. Чому б ні?

Річ у тім, що я не сильно поважаю інститут шлюбу. Як на мене, то він вже давно вичерпав себе у 21 сторіччі. До того ж його ефективність не підтверджена на практиці.

«Дівчата мріють про хлопців на білих конях, а чоловікам потрібні хазяйновиті жінки»

Господи, яка дурня. Я вдосталь надивився на усіх своїх однокласників, одногрупників та просто знайомих, що щасливі у шлюбі та ростять дітей. Насправді ж, саме це «щасливе сімейне» призводить до нервових розладів, алкоголізму, численних коханок/коханців та геморою. Ні, мені такий устрій не подобається.

Жінки своєю чергою також створюють у своїй голові ідеальну картинку, яка зовсім не збігається із реальністю. Звідси розчарування, нелюбов до себе та інші проблеми. Так і заради чого все це було? От чесно, у свої 35 років, я абсолютно не можу зрозуміти людей, які добровільно прив’язують себе до однієї особи.

Я люблю жінок, вони такі прекрасні, коли щасливі і задоволені. Я просто обожнюю робити їх щасливими, смакуючи в процесі. Вони вдячні мені за все, тож ми чудово проводимо час разом, доки кожна, Господи КОЖНА, не починає заявляти на мене свої права. Так наші стосунки закінчуються. Хоча це і стосунками не можна назвати, бо ж я більше люблю роль наставника, вчителя, якщо так можна сказати.

Грошей в мене достатньо. Я займаюсь програмуванням з 14 років, за цей період здобув непогану репутацію серед серйозних замовників, маю власну ІТ компанію, що працює офіційно, але здебільшого дохід приносять хакерські атаки на замовлення. О, в цьому я майстер, до того ж не бачу нічого святого, готовий братися за будь-яке замовлення, якщо гроші достойні.

Зараз є багато вільного часу та достатньо грошей для улюбленої справи – жінок. Ось Оленка буде моїм наступним проєктом, як і 7 дівчат до цього. Тепер усі вони успішні та самостійні, а до цього були такими ж закомплексованими простачками. Ми більше не підтримуємо зв’язок, але я впевнений, що ніхто з них не ображений, хоча розрив з деякими був болючим.

Ну нічого не можу з собою зробити, вони просто більше не цікавлять мене, коли стають самостійними та ситими кицьками. Інша справа стражденна душа, яку потрібно врятувати. От тут самий смак.

Мої друзі вже навіть не намагаються познайомити мене з кимось, деякі навіть думають, що я більше по хлопцях. Вважаю, що то не їхня справа. Про мої «проєкти» знає тільки Дмитро, він працює слідчим та іноді допомагає отримати інформацію про нову дівчину, але навіть він не розуміє, навіщо мені це все. То хай і не розуміє, головне, щоб роботу свою робив.

А зараз переді мною чергова мишка, яку потрібно розрадити, трохи погравшись в процесі. Тож до роботи!

- Оленко, я вже так довго ходжу на наші з Вами сеанси, і тільки поряд із Вами моя душа злітає до небес. Може ми можемо зустрітись поза цим кабінетом, наприклад, випити кави? – дивлюсь на неї із молитвою в очах, але дівчина поки не виходить з образу психологині.

- Олеже, мені приємна Ваша увага, ви дуже привабливий чоловік. Однак ви мій пацієнт, тому прошу дотримуватись субординації або ви можете змінити психолога, я пораджу вам кілька моїх талановитих колег, - пручається, так навіть краще, тоді змінимо тактику та продовжимо згодом.

- О, ні-ні, я розумію. Мені потрібна тільки Ви!

- Добре, тоді на сьогодні наш сеанс завершено. Продовжимо на наступному тижні.

Якось вона виглядає наляканою. Треба спитати Діму, із чим це могло б бути пов’язаним. Здається перегнув. Що ж отримаємо більше аналітичних даних та продовжимо, згодом. Ще жодна дівчина не стала для мене невирішеною задачкою, тож і в Олени Вікторівни немає шансів. Трохи моєї магії, і вона не встоїть. Це лише питання часу.

***

Сьогодні в мене був бойовий настрій, бо я вирішив детальніше розібратися із Оленою Сікорською. Так-так, саме із моєю психологинею, бо ж я одразу помітив її погляди на мене. Я їй подобався, це просто навіть не обговорюється, до того ж я таке відчуваю. Однак вона надто негативно сприйняла мою пропозицію про зустріч, що здивувало.

От тут треба добре проаналізувати ситуацію, чому саме була така реакція:

1. Вона справді така принципова, що не спить зі своїми пацієнтами. Тоді це можна владнати: скажу, що невимовно закохався, а їй знайду на заміну іншого психолога.
2. Вона злякалася, бо мала неприємний досвід. От тут треба вже до Дмитра, він точно має мати дані про це.
3. Вона насправді не зацікавлена у мені. А це повна дурня, бо просто не може бути реальністю. Можете назвати мене егоїстичним та самовпевненим, але я кожного ранку бачу своє відображення у дзеркалі, тож…