4

Чесно кажучи, Тетяна була дуже здивована поведінкою Олега. Вона вже давно змирилася зі своєю незавидною долею і не чекала від неї якихось особливо приємних сюрпризів. Тільки важка травма сина і великий відчай примусило її звернутися по допомогу до колишнього коханого, особливо, до речі, і не сподіваючись на позитивний результат. То як швидко він відповів на її прохання, стало для жінки великою несподіванкою. Таня не розуміла, чим зобов'язана такій увазі і співучасті того, кого вона колись відкинула і ця невизначеність не давали тепер їй спокою.

Насилу, прогнавши з голови сумніву, жінка повернулася в палату до сина. Хлопчик якраз дожовував великий ананас. Побачивши матір, він витер рукавом халата забруднене соком лице і безневинно запитав:

– Матусю, а хто був той дядько, який приніс мені стільки гостинців?

– Це мій старий знайомий, – ледве видавила з себе Таня, відчуваючи, як починає червоніти від такої брехні. Щоб приховати своє збентеження жінка почала поправляти ковдру на ліжку сина. Тихе покашлювання ззаду відірвало її від цього заняття. Обернувшись, Тетяна побачила високого крупного чоловіка, який як вона здогадувалася, був одним з помічників Олега.

– Що вам потрібне? – поцікавилася жінка.

– Олег Степанович, велів сказати, що я тепер у вашому повному розпорядженні. У дворі стоїть машина, тому якщо треба, куди з'їздити не соромтеся і говоріть. Ось тут кредитна картка може потрібно щось купити?

– Ні не потрібно. У нас є все необхідне.

Чоловік невизначено зрушив плечима і мовчки вийшов з палати. Коли двері за ним закрилися, Таня зрозуміла, що трохи погарячкувала з негативною відповіддю. Їй дійсно потрібно було багато що купити і для себе і для сина з одягу і особистої гігієни, а гроші, які вона взяла вдома практично закінчилися. Трохи скребли кішки на душі від того, чи буде зручно прийняти таку щедру пропозиції Олега. Але жінка вже і так була по вуха в боргах перед ним, до того ж з тижня на тиждень із заробітків повинен був повернутися Андрій, і вона сподівалася сповна розплатитися з чоловіком.

Заспокоївши совість такими роздумами, Таня після обіду наважилася відправитися в місто. Син міцно спав після чергового прийому ліків, доктори і санітари в лікарні були уважні і ввічливі, тому з хлопчиком не повинно було чогось трапитися. Вийшовши в двір, жінка побачила недалеко від входу великий чорний джип, за кермом якого мирно клював носом помічник Олега. Почувши її кроки, він вискочив з автомобіля і квапливо відкрив перед Танею дверей.

– Куди їдемо? – коротко запитав чоловік, коли вона всілася в машині.

– Може, спочатку познайомимося, – запропонувала жінка трохи збентежена такою послужливістю чужої людини.

– Мене звуть Богдан Петрович, а вас наскільки я знаю Тетяна Ігорівна. Так куди їхати?

Така обізнаність і чіткість у відповідях чоловіка немало спантеличили Таню. Вона припинила розпитування і несміло запропонувала:

– Може, в якийсь найближчий магазин з'їздимо.

– Як скажете, – буркнув Богдан Петрович, заводячи мотор джипу.

Вони швидко виїхали з двору лікарні, і відразу ж потрапили в бурхливу водоверть життя великого мегаполісу. Тетяна колись вчилася в цьому місті і достатньо непогано його знала. Але за ті роки, що пройшли, Київ дуже сильно змінився. З'явилося багато нових великих житлових будинків і розкішних будов, проспекти і бульвари стали ще красивіше, а від блиску  численних вітрин магазинів і достатку строкатої реклами навіть зарябило в очах.

Проїхавши декілька кварталів, вони зупинилися біля великого супермаркету. Тут після нескінченних сумнівів і довгих примірок Таня нарешті купила розкішне темно-синє вечірнє плаття з великим декольте і дивовижно-красиві червоні босоніжки. Богдан Петрович безпристрасно розплатився за всі її покупки і запитав:

– А зараз куди забажаєте?

Таня на мить задумалася, відчуваючи як властива всім жінкам пристрасть до покупок, починає захоплювати її думки і бажання все більше і більше. Насилу поборовши спокуси знову повернутися до достатку магазинних прилавків вона відповіла своєму супутнику:

– Давайте в перукарню.

Напевно, Богдан Петрович був непоганим психологом, тому що наперед передбачив подальші бажання своєї пасажирки. Він не став везти жінку в звичайну перукарню, а відразу ж, не дивлячись на її протести, відправився в престижний салон краси. Там після декількох годин зусиль фахівців і кругленької суми з гаманця Олега Степановича вигляд Тані змінили до невпізнання. Заглянувши після всіх процедур в дзеркало, жінка із здивуванням відзначила, що немов скинула з себе десяток прожитих років.

У лікарню вона повернулася надвечір у піднесеному настрої, ніяк не в силі зрозуміти причин того хвилювання і радості, які поселилися в її душі.