Розділ 25

Поки на вулиці людно, моє тіло почувається захищеним. Довкола чимало камер, але, як виявилося, їх дуже легко зламати. Мовчання сталкера душить, а оновлювати стрічку новин з кожною хвилиною дедалі моторошніше.

Придбавши новий iPhone, я прогулююся березневою вулицею. Встиг пройти невеликий дощ, однак сонце вже знову пригріває шкіру, рятуючи від душевного холоду.

Першочергово я віддаю пристрій до рук Юрія, відповідального за мою справу, хоч і вчуваю до нього неабияку огиду. Як виявляється, я сама винна у тому, що мене переслідують.

Поки пояснюю свою проблему, сівши за запропонований стілець, двоє поліціянтів по сусідству поблажливо всміхаються.

А тоді:

— То хай одружиться з ним, якщо так її любить. Поки молода. Зараз таких рішучих мало.

Я й забула наскільки аморальним та несправедливим може бути людське життя. Серце здувається, закривши вікна до реальності, а розум блокує спогади про біль, що супроводжує мене все життя. Можливо, поїздка до Франції не така вже й погана ідея. Маю шанс забратися геть та врятувати себе від ганьби.

Маю шанс, маю…

Коли мені встановлюють антивірус, купу захисту та функцію відстежування, нарешті можу братися за відновлення всіх своїх програм та галереї. Під час цього, сидячи в приймальні, пишу Олі.

Я: Не зайнята?

Я: SOS.

Я: Можу лишитися в тебе сьогодні на ніч?

Я: Принесу їжу та гарний настрій.

Вимикаю телефон й починаю розтирати затерплу шию. Намагаюся зрозуміти свої відчуття, але зрештою все моє тіло болить, частина штанів здерта, а інші лишаються в будинку, поки поліція не обшукає все приміщення в пошуках камер. А ще, здається, в мене розбиті коліна та синці на дупі. Ноутбук поки що також вдома.

Свіже повітря пішло на користь і тепер принаймні в мене новий номер телефону, що знають тільки родичі, яких миттю сповістила (брата та батьків), та Аніта, якій скинула його в інстаграм.

Я також змінила всі паролі в усіх соціальних мережах на втричі довші, по 20 символів, і тільки опісля нерви стали на потрібні позиції, переставши хитатися через вічний стрес.

А чи треба мені писати Назарію про свій новий номер? Я на нього навіть в інстаграмі не підписана... Та і якщо скину йому новий номер, то він може подумати, мовляв, я залежна від нього, нічого без нього не можу й тепер не даватиму йому спокою все життя.

Ні, краще не писатиму. Не треба. Додам його номер до контактів та й поготів. І без того через мене всю  ніч не спав, нехай забуде про нову скалку в дупі. Ось так. Мало того, що зганьбила, так ще й користуватимуся. Він занадто добрий та діє без злих помислів.

У актора два мільйони фоловерів, знімання за кордоном в історичному серіалі та впевненість у собі. Назарій має купу справ, окрім моїх вічних проблем. Так.

Поза соцмережами ти жива. Ти не усміхаєшся всьому підряд, не здаєшся недоторканою чи сталевою. У тебе є емоції.

Вуста розпливаються в ніжній усмішці. Як же сильно змінилося моє життя за останні чотири роки. Я зовсім забула про те, що щастя можна знайти в малому, остаточно стерла з пам’яті стару себе, наївність та радість звичайним моментам. Колись саме лишень сонце заряджало мене позитивним настроєм на цілий день, кожна травинка, листячко чи червоне сонечко на гілці, але, переїхавши до Києва, переписавши свою історію та зайнявшись блогом, я перестала помічати простоту людського спілкування.

Та й Оля зламалася. Вона була такою щирою та могла завжди підібрати влучні слова, щоб заступитися за себе.

Оля: Сьогодні можна.

Оля: Щось сталося?

Я: Проблема з газом, тому сказали ночувати деінде.

Вимикаю телефон, спершись ліктями на коліна, як це робив Назарій, а тоді випускаю тяжке повітря з легень. Не знаю, чи зможу розповісти їй про все те, що пережила. Я більш схильна забути сьогоднішній та вчорашній дні та удавати, що нічого не було. Як завжди, втекти далеко-далеко, хоча б ментально.

Та й не знаю, чи зможу сказати хоч слівце без сліз та кому в горлі. Від самої думки вже горлянку стискає.

Цікаво, коли цей Невідомий опублікує якийсь запис зі мною? Як виявилося, Аніта моментом видалила фото у ванній, яке зробила на п’яну голову, але що тепер? Який шанс, що це не станеться будь-якої миті? Що Невідомий будь-коли може просто злити мої відео в мережу?

І чи може бути таке, що тоді в кіно мене поцілував саме він?

⛧⛧⛧

Квартира в Олі однокімнатна й до того ж знімна, але найкраща подруга облаштувала її зі смаком, додавши темно коричневим меблям особливої атмосфери за допомогою предметів декору з глини, розвісивши намиста на кожній ручці, а старі килими з візерунками дуже сильно підкреслювали її лісовий стиль. Десятки роздрукованих малюнків лісової нечисті на пожовклому папері, розвішані на шпалерах, саморобні ловці снів, вінілові платівки й вінтажний рогатий череп.

У квартирі простора кухня з диваном, тому, в разі чого, матиму, де спати.

— Як робота? — питаюся, повільно поїдаючи йогурт, який придбала дорогою сюди. Облизую ложку, насолоджуюся простим, але таким ніжним відчуттям.