Транзит.

Інтенсивний запах свіжої випічки змусив Галю розплющити очі. Дівчина сподівалася побачити вражаючий величчю Вавельский замок, святково освітлений нічними ліхтарями, але натомість її ніс несподівано наштовхнувся на тонкий бублик з великою діркою. Довкола Галі у повітрі привітно гойдалися краківські обваржонкі. Якась істота у рожевій перуці з буклями, вбрана у піжаму, прикрашену срібними лелітками, тицьнула їй у руку велетенського бублика-обваржонка,  рясно вкритого маком. 
"Ласкаво просимо до транзитного порталу до Музичного Фестивалю у славному місті Единбург!  Приходимо до тями і рухаємось, рухаємось, не затримуємо чергу! Транзитна стіна до Едінбурга наліво, до Лондона направо, хто передумав рухайтеся прямо! " , — пронизливим голосом верещали рожеві буклі у лелітках. 
Галя, відкусивши шмат свіжої випічки, повернула наліво, зливаючись з строкатим, галасливим натовпом музичних фанатів. Її оточила метушлива сімʼя тролів з малими дітьми. Діти смикали наплічника дівчини, а троль - підліток вчепився зубами в її обваржонка. Галя зловісно загарчала йому в обличчя, наступивши на ногу. " Це ж дитина! " — голосно обурилася мама-троль, вбрана у жовтий спортивний костюм. Глипнувши на розлючену Галю, яка вчепилася зубами у залишки хлібного виробу, перелякана тролиха пропустила дівчину вперед, героїчно закривши жовтими грудьми опецькуватого підлітка.  Поряд голосно гиготала трійця молодих відьом, плямкаючи модними, пухкими, як полтавські галушки, губами. Натовп поволі рухався до сканерів. Галю боляче штовхнула юрба безтілесних привидів, що збилися до купи. "Вибачте, вибачте, ми ненавмисне", — знічено заблищали привиди очима. Якась русалка, на підборах висотою з Ейфелеву вежу, ледве волочила ноги бруківкою. Галя любʼязно запропонувала істоті спертися на її плече. Русалка з вдячністю подивилася на дівчину і віддала їй свого привітального обваржонка. 
Дорога до порталу на Единбург йшла під гору. Навколо Вавельського замку шикувалися подорожуючі. Коли лунав дзвін, вони торкалися стіни рукою, лапою, крилом, чи будь -якою іншою альтернативною кінцівкою  і хутко зникали. Для привидів довелося відкрити додатковий  портал. Виявилось, що вони постійно запізнювалися, проходячи через стіну усередину замку замість того, щоб переміщуватися в просторі. Потрапивши усередину палацу, деякі привиди  губилися, вештаючись  темними залами. Вони з задоволенням соціалізувалися з привидами-мешканцями величної королівської оселі, організовуючи спонтанні історичні екскурсії. Представники Імміграційного Контролю Туристичних  Переміщень Видів терміново  відкрили портал-колодязь для усіх безтілесних істот, наказавши  їм не затримувати чергу зависаннями, а стрімголов летіти донизу. 
В результаті такої недбалої організації міжвидових переміщень Вавельським порталом, утворилася небезпечна тиснява. Галя, підтримуючи русалку Агнєшку, вперто торувала собі дорогу у натовпі,  міцно вчепившись зубами у краківського обваржонка. Демонструючи кожним рухом цілеспрямованість і спокій, всередині вона кипіла від роздратування. Памʼятаючи усі настанови Соломії щодо досягнення контролю над власними негативними емоціями, Галя з усіх сил намагалася зосередитися на подоланні підйому у стоковиську, тягнучи за собою напів живу Агнєшку.  Русалка без угаву дякувала і без упину вибачалася чим добряче бісила дівчину. Галя хотіла вже десь її позбутися, але вчасно згадала, що вона шляхетна героїня-легенда цієї історії, тому продовжувала підтримувати знесилену істоту під руку. 
Тим часом юний гном Фредерік , змінивши літню валькірію Петронеллу, заступив на  нічну зміну.  Фредерік,  отримавши детальний звіт від Петронелли, продовжив моніторинг ідентифікаційних даних музичних туристів, які нескінченним потоком прямували до порталу. Сканування відбувалося при перетині мандрівниками і мандрівницями  Замкових Воріт. Дані відображалися нескінченним блакитним потоком символів на стінах великої королівської зали.  Якщо сканер виявляв у видовій інформації туристів обмеження для подорожей порталами, викликаних тими чи іншими порушеннями, то він моментально блокував істоту, унеможливлюючи її пересування  без зняття обмеження Відповідними Імміграційними Міжвидовими Органами. 
Гном відкрив пляшечку улюбленого безалкогольного елю, періодично поглядаючи на потік дати. Сечовий міхур Фредеріка вже вкотре сигналізував про необхідність звільнитися від надмірної кількості рідини. Гном, залишивши важкого молота біля мʼякого старовинного крісла, рушив до вбиральні. Саме в цей час Галя та Агнєшка перетнули Ворота Королівського Замку, наблизившись до порталу. Стрункі рядки цифрових даних раптом хаотично заблимали і на конічній стелі несподівано зʼявилися обриси велетенських срібних крил. Фредерік бадьорою ходою повернувся до королівської зали та відкоркував ще одну пляшечку медового елю. Він обережно поклав молота на землю і зручно вмостився у королівському кріслі. Дані перетинаючих портал продовжували струменіти стіною приємним блакитним світлом. Молодого гнома почало хилити на сон. Він закинув голову догори і смачно позіхнув, заплющивши очі. Вчергове урочисто вдарив дзвін,  сповіщаючи про наступне переміщення подорожуючих. Галя та Агнєшка одночасно з кількома сотнями найрізноманітніших істот, притулили долоні до зовнішньої стіни Вавельського замку. Гном Фредерік розплющив очі. Відображення даних на стелі про істоту з крилами востаннє яскраво спалахнуло сріблом  і моментально зникло. Фредерік спантеличено оглянув королівську залу, вирішивши, що безалкогольного елю йому на сьогодні вже досить.