Я як мале дитя вважаю що ми всі зроблені з фарфору — прозорого й крихкого. А наші серця здатні відчувати так сильно, що інколи здається: ще одна тріщина — і ми розіб’ємось. Але саме ця крихкість і є нашою силою.
Соціум навчає нас носити маски, грати ролі, бути “належними” — наче малюнки на фарфорі. Проте істинне не у візерунках. Істинне — у теплі, яке ми здатні віддати, навіть якщо самі надламані.
Фарфорова людина — це не про слабкість. Це про ніжність, яка виживає серед байдужості. Про вразливість, що вчить нас співчуттю. Про людяність, яка єдина може зберегти світ.
Можливо, ми всі трохи надтріснуті. Але саме через ці тріщини у нас входить світло.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
