«Отож… вільні там, де можна відчути близькість без втрати себе.»
Залежна від людей, які мене оточують,
від їхніх посмішок і теплих споглядань,
і часом навіть злих очей закочених,
травмованих сердець у відчаї.
Захоплена усім почуттями
незвіданих людських світів,
які щораз мене доповнюють
і роблять м'якшою до кричущих слів.
Я не люблю залежати від когось,
і ще ненавиджу це визнавати,
та важка праця й денна втома
дає зізнання набагато краще.
Я хочу так на мить сказати, що все ж вільна
і можу обирати почуття.
Та я потрібна, і мені потрібні
усі, від кого є залежна.
І поготів при догоранні сонячного світла
я напишу залежному від мене,
розказуватиму довго й вічно
про відчуття, що для обох буремне.
Захоплена словами невідомих
й зарозуміла від дуже серйозних,
та з опіками від занадто прохолодних,
я все ж залежу від обіймів ближнього,
бодай ті всі обійми — на толерантній відстані.
Відредаговано: 16.09.2025