«Там, де владарює монета, люди перетворюються на худобу.»
Я підкуплю усіх тварин за гроші,
Куплю повагу, статус і броню.
Зберу своїх рабів на площі
І ціле стадо пострілом уб'ю.
У цьому стаді будуть ті, хто не вподобав,
Не вибрав чи не одобрив.
Мені, можливо, буде шкода,
Та вб'ю за гроші всеньких баранів.
А гроші потім якось тай відмиються,
Я передам їх стаду — хай пограються.
А потім тихо й підло заберу.
У стаді так багато інтелігенції —
Приїхали з віддалених країв,
Мовляв: «Щаблі не рабські в етикеції,
І ціни треба ставить вищі на скотів».
А мені що? За гроші всі на світі!
Я візьму хоч кого — ось так все регулюється.
Я підкуплю усіх на небі вищих
І також в їхнє стадо попаду.
А потім добренько ще грошей підгребу
І їх до себе в стадо заберу.
Й по правді, мене ніхто не візьме,
Бо правий той, у кого грошей більше.
Якщо грошей в тебе немає —
То ти слабкий, не шукай раю.
Ми навіть там вкупили всі місця,
А вас у пеклі десь примостимо.
Ось так ведеться в світі цім життя,
Доки ми в крісло вмостимось.
Приб'ється ще якесь дурнесеньке теля,
Що грошей проситься.
Ой лишенько, затямте вже собі,
Що гроші все ж керують світом цим,
Й на кожному уже висить ціна —
Ти ціль для того вовка й кабана
Або для колекційного слона.
А я отак сховаюся у бурю,
Грошима трішки страву приперчу
І виживу, бо таку справу в голові кручу:
Кого б це більше притупить,
Щоб гроші в бутерброд втрусить.
Відредаговано: 16.09.2025