Фарфорова людина

Ти хочеш пані?

Не хочеш — схочеш. Тебе не псують —
однаково будеш підірвана.
Тоді, коли тебе впихнуть
туди, де ти, мовляв, потрібна.

Бажання — то за свого часу крах,
де ти з спасіннями стикаєшся.
Але тоді, коли вже прийде час —
тебе звернуть. Тож обертайся, пані.

Бажання — то така нудьга,
і це для когось потрібно.
Бажати можна із повна —
але тоді буде однаково.

Тож ти бажаєш цього, пані?
А як помрієш — то себе зведеш
в могилу, що для всіх відкрита.
А як не вийде — все ж помреш,
і станеш іншими покрита.

Тож, пані, ти мрієш про це?
Коли ти віру у собі знайдеш,
коли із теміні вертаєшся —
то обійдеш, я знаю, обійдеш.

Ти будеш сильна, пані.
І хай усі тобі склоняються,
коли ти рвеш їхні повір’я.
І хай лишаються позаду,
коли ти будеш у безпеці —
десь на вершині своїх мрій.

Коли бажаннями заповнишся —
ти вільна, пані-пташко.
І твій політ буде прекрасним,
І крила будуть на вітру 
Хай світ тоді тобі склоняється,
бо я із словом — в честь — помру.



#1850 в Різне
#380 в Поезія

У тексті є: лірика, вірші, різне

Відредаговано: 16.09.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше