Запасна

Часом час убиває мої почуття.
Здається, що все добре, але це не так.
Фантазії крутять живими думками.
Ти фантазуєш собі свою цінність перед іншими.
Але як тільки в тобі не буде потреби – тебе викинуть, поміняють.
А якщо підуть ті, до кого ти пішла, покинувши мене саму, то ти повертаєшся назад.
Звісно, повертаєшся, бо одній бути дуже погано.
І я про це знаю, а часом живу цим.

Йдеться не тільки про дружбу, кохання, а про всі сфери життя.
Можливо, спробуєш бути одною, але це важко.
Бо навколо багато гієн, які тільки й чекають, доки ти допустиш помилку, щоб роздерти на шмаття.
Навіть не уявляєш, як важливо, щоб хтось був поряд.
Навіть якщо цей хтось зовсім не підтримає, лише буде спостерігати,
ти все одно відчуватимеш, що хтось таки є поруч.
У деякій мірі ти будеш битися і за нього – що ти й робив усе своє життя.

Боляче втрачати свою довіру вкотре.
Нібито зробив усе, але тебе виявилося надто багато.
Ти віддав себе на пожертву, тому ти й не цікава.
Цікавий лише той, хто недосяжний, а не той, хто стоїть перед ногами на колінах.
І так, я відчуваю, як мої коліна вже стікають кров’ю від того болю,
я занадто довго чекаю.

Це як аб’юз, коли не можеш покинути, бо вважаєш, що далі не зможеш сама.
Так боляче знати, що ти ніколи не будеш потрібна цій людині, але все одно завжди поруч.
Саме ти – та, хто завжди буде поруч і не покине, навіть якщо доведеться померти.
Та ти все одно запасна.
І завжди нею будеш – непотрібна.

Сказати, що болить, – дуже.
Сказати, що хочеш піти, – важко.
Піти – неможливо.
Здається, неможливим.

Але все залежить від нас,
від нашого "я", яке в мить покори заснуло.
Не хочу стояти на колінах і не хочу, щоб хтось стояв переді мною.
А якщо все ж хтось стане, то я стану на коліна поруч
або підніму того, хто став.

Ніколи не дозволю ображати людину, яка цінує мене,
бо тепер я буду готова на все.
Життя потребує рішень, на які ми не завжди здатні.

Зараз мені вже дуже муляє синяк на коліні,
і, здається, я ще не можу піднятися,
та я обіцяю собі, що зроблю це.

І та людина, яка побігла до інших,
повернеться і побачить лише сліди крові на підлозі,
але вже не мене.