Історія роману - "Ти і я '

Цей вид почуття був занесений у любовну книгу.
Це як червону, тільки для людей.
Бо пара ця була така шалена,
А зустріти таку — це щось таки було чудне.

У цих закоханих все починалося з нічого —
Прості емоції без всяких причин.
Були вони знайомі один одному,
Тому що мали спільних друзів.

Спочатку вони навіть не кохали,
І не цікавило їх спільне почуття.
Та згодом, після розставання,
Охопила всередині якась нудьга.

Почали шукати причини, щоб побачитись —
Це ще були студентські то роки.
І так робили вигляд, що ненавидять,
Та від розставання повертались до журби.

А згодом, як вже підросли,
Зустрілись знову на святкуванні.
Тоді у кожного вже були свої плани,
І так від долі разом та й тікали.

Та не втекли...

Через багато років зустрілись знов —
Розбиті, мов човни.
Вони гуляли вільно в морі,
Потоплені ерозією і людьми.

Здавалося, лиш вони двоє
Загубилися серед цих пустель,
Які віднині називають одинокі.
Їх не чекав ніхто і не любив.

Із кожним днем вони шукали один одного,
Щоб утекти від всіх проблем.
А потім разом будували своє логово—
Там, де нікого, тільки містер й мем.

Усі казали, що ці почуття впадуть,
Це просто тимчасове захоплення,
Це просто у них в очах якась муть,
Усі займали це положення.

А вони — завжди, як рука в руку,
І мука в муку — до вінця.
Вони садили сад із почуттів
Один для одного,

Щоб поливати цей сад
На відстані й здаля.
У ритмі джазу писали цю історію —
Історію роману: "Ти і я".

Спокійно виганяючи мелодію
Поганого початку і кінця.
Танцюють й досі їхні почуття
В любовній книзі —
Тій, яка червона,
От тільки для людей.

І та написана з реального життя,
А також із теорії закоханих сердець.