Глава 14. Відвертість.

Було дуже приємно бачити її підтримку і турботу... Юля дуже швидко стала незамінною в моєму житті, і це стосувалось не тільки роботи. Мені просто подобалось бути з нею поруч, це було якесь особливе відчуття. Поруч з Юлею я відчував себе вдома, на своєму місці, вона доповнювала мене. Я тягнувся до неї....

— Вадиме, ця вечірка просто божественна! — прощебетала одна з запрошених селебрітіс. — Всі мої колеги дуже задоволені! Давай ми пофотографуємось з тобою, щоб привернути увагу до твого медіахолдингу! — сказала вона, побачивши, що на нас якраз направив камеру один з журналістів.

Вона усміхнулась, я теж. Пару подібних фото дійсно не завадять. Але паралельно я весь час поглядав на вхід, очікуючи Юлю. Вона вийшла, бо їй хтось знов подзвонив. А я просив її забути про роботу хоч сьогодні ввечері... Та Юля надто вже відповідальна... 

— Дякую, Альоно! — я усміхнувся. — Ти ж прийшла з Олександром? Він не приревнує? 

— О ні, він знає, що я тільки його, — Альона усміхнулась, а потім злегка почервоніла. 

Це була молода зірка, яка разом із Маргаритою Левченко, хоча вже Гордієнко. зараз весь час змагалась за найкращі ролі. Ці двоє також активно знімались в рекламах на моєму каналі та в моїх інших медіа. 

— Пощастило йому, — я усміхнувся саме тоді, коли побачив не надто задоволеного Олександра, який дивився в наш бік. — А он і твій жених. Дивиться на мене вовком! А поруч з ним Маргарита і Стас Годрієнки? 

— Так, — вона усміхнулась. — Ходімо сфоткаємось всі разом! 

***

Коли Юліанна повернулась, я побачив, що її погляд був якимось задумливим. Я вибачився перед черговими гостями, які підійшли до мене на «світську бесіду», і пішов до Юлі.

— Юлю, — я торкнувся долонею її талії, зменшивши відстань між нами до мінімально допустимої. — Все в порядку? 

— Так, — вона усміхнулась, але мені здалось, що ця усмішка була якоюсь награною. 

— Юлю, — я зазирнув їй в очі. — Дякую тобі за все і...

— О, Вадиме, ви тут! — почув я голос Владислава за спиною. Владислав був власником мережі ресторанів, якою володів зі своєю молодою дружиною Мариною. Це була людина, яка повністю змінила бізнес і змогла стати успішною в зовсім новій сфері. — Можна вас на хвилину?

Я винувато подивився на Юлю.

— Іди, — вона усміхнулась. 

— Я швиденько, — прошепотів їй на вухо і відсторонився.

Треба було трохи попрацювати... Все ж, заробити нові контакти і посилити старі на вечірці типу цієї найлегше...

***

— Вадиме, ти тут, — коли я почув за спиною голос Насті, то аж здригнувся.

— Що ти тут робиш? — запитав я, навіть не обертаючись.

— Мене запросили на вечірку, — відповіла вона як ні в чому не бувало, а потім обійшла мене так, щоб наші погляди зустрілись. — Я сумувала за тобою...

Я озирнувся по сторонах. Не хотілось, щоб Настю тут бачили. Взагалі не розумів, як вона сюди потрапила, але підіймати зараз скандал з охороною точно не варіант. Треба, щоб вона вийшла звідси по-тихому.

У мене були грандіозні плани на цей день, але спочатку офіційна частина вечірки мала скінчитись. Я не дам Насті все зіпсувати. 

— Чому ти це робиш... — Настя, слава богу, особливо не пручалась, але коли ми стояли перед чорним ходом, то повернулась до мене і зазирнула в очі.

В її очах стояли сльози.

— Настю, я тебе попереджав. Якщо не хочеш наслідків, піди зараз, по-тихому, і тоді я про все забуду, — серйозно сказав я, подавшись вперед, до її вуха. — Клянусь, я зроблю вигляд, що ти не робила цієї дурниці. В мене сьогодні прекрасний настрій. Не псуй його, добре? 

— Добре, — сказала вона тихо і опустила голову. 

— Хороша дівчинка, молодець, — я відкрив перед нею двері і легенько підштовхнув її в спину. — Вперед...

***

Поява Насті була якимось поганим знаком, але я намагався не звертати на це уваги. В принципі, все пройшло доволі мирно, тож я мав радіти, але моє шосте чуття чомусь буквально кричало, що щось не так. 

Коли я повернувся до бенкетної зали, то почав шукати поглядом Юлю. Вже було близько до опівночі, до того моменту, коли я збирався з нею поговорити... Якраз всі фото зроблені, всі проблеми відправлені геть, і лишилось тільки найголовніше — зізнатись їй, що вона мені подобається.

Сьогодні почнеться новий етап мого життя, точніше, наших життів, і я був у передчутті…

ЮЛЯ

Вечірка була в самому розпалі. Усе проходило чудово, я тільки встигала придивлятися до оточуючих гостей і впізнавати в них знаменитостей: акторів кіно та театру, співаків, телеведучих, відомих бізнесменів, «світських левиць»…

Я раділа, що Вадим виглядав задоволеним, отже, усе гаразд, усе йде по плану…

Але, як часто любила повторювати моя мама, не варто радіти завчасно.

Коли в мене задзвонив телефон під час того, як ми з Вадимом розмовляли з гостями, я вибачилася і відійшла убік. Думала, можливо, це якісь організаційні питання. Тим більше, номер був незнайомий.