07:30

Автоматичні двері лабораторії зачинилися - назад дороги немає.

Алекс обмінявся настороженими поглядами з Андрієм, котрий намагався триматися ближче до Віри.

Він ревно охороняв її особистий простір, так і не давши братові з сестрою до ладу поговорити. Минулих днів не вдавалося. Чекали на рішення наймачів. Останні кілька днів, коли було отримано позитивне рішення, Андрій ні на крок не відходив від Віри. Не догоджав, але дбав. Здавалося, що щиро. Передбачаючи потреби та побажання. Зберігаючи і свою гідність.

Віра не вередувала. Тихо приймала знаки уваги, прихильно киваючи з подякою. Підпускала до себе дедалі ближче. Сьогодні ось і за руки вже тримаються... Алекс скривився.

Може, Вікторія має рацію, і це в ньому ревнощі говорять, помножені на почуття провини та легку заздрість?

Крім того, Віра не ділилася їх із Андрієм розмовами, що відбувалися без вчених. А раптом її обдурять? Бо ж боляче буде. З іншого боку, он який рум'янець щасливий на щоках утворився!

– Найбільш сприятливі для зачаття дні – це за 16-14 днів до початку наступного місячного циклу, – діловито промовив біоінженер, скидаючи настирливі думки та впевнено прямуючи до вже звичної локації загального збору – куточку відпочинку. - Але гіпотетично вагітність може настати будь-якого дня. Це залежить від особливостей циклу жінки та від фертильності чоловіка.

Віра залилася фарбою, ховаючи обличчя. Тема все ще бентежила її.

– Віка сьогодні візьме необхідні матеріали для аналізу і ми зможемо приблизно вирахувати сприятливий час, – і додав винно: – Ми маємо це робити. Тому що потрібно показувати їм реальні звіти...

Вікторія, що стояла віддалік, невдоволено насупилась. Що з ним не так? Особисту драму переживає кожен із них. Важко визначити, хто більшою мірою. Але зміни в характері торкнулися лише Алекса.

07:40
- Не соромся, будь ласка, - генетик і сама відчувала себе ніяково, за допомогою високоточного ультразвукового безконтактного сканера визначаючи розташування матки Віри.

Сщулилася, згадуючи картинки з підручників і щиро співчуючи жінкам минулих поколінь, змушеним підбиратися на гінекологічне крісло.

Одна справа – спільні душі та туалети без перегородок. До цього вона вже звикла. Але бути розгорнутим віч-на-віч двом живим людям, не пов'язаним почуттями. Бр-р.

- Щось не так? - сама не розуміючи причини, стривожилася Віра, помітивши, як пересмикнуло генетика.

- Ох, я просто згадала морально застаріле обладнання та методи досліджень, коли жінок укладали на такі крісла-рогатки...

Дівчина сумно посміхнулася.

- Тільки не кажи, що у вас так і лишилося!

- Не буду, - Віра посміхнулася.

- Жах, - пробурмотіла Вікторія, старанно записуючи чергові показники. – Алекс вірить, що нам вдасться уникнути самої процедури. Але поки що ми не придумали, як саме це зробити, нам треба продовжувати бути правдоподібними, - винно прокоментувала.

Рука Віри легко опустилася на плече співрозмовниці. Чоловіки зараз пили чай у зоні відпочинку. Не сказати, що вони зуміли порозумітися, але спроб зробити це не припиняли. Хоча з Алексом щодня ставало важче перебувати поруч навіть для Вікторії.

- Все в порядку. Ти робиш усе, що можеш...

- Ох, - Віка знесилено опустилася на стілець. - Цього замало. Пробач мені… Справа в тому, що зараз мені потрібно зафіксувати стан твоєї матки, щоб потім… гк-хм… підібрати правильну, максимально продуктивну позу для зачаття. І це саме зачаття передбачалося у присутності авторів. Звичайно, вони знову будуть у тіні, і ми не побачимо їх. Але вони побачать нас...

Вона співчутливо глянула. Віра намагалася триматися, але руки помітно тремтіли.

- Ти не надто віриш, що рішення знайдеться, так? - спитала тихо.

– Я не знаю, – чесно зізналася Вікторія.

Дівчина у відповідь вдячно кивнула.

- І... як я буду...? - голос зрадливо здригнувся, видаючи хвилювання і страх.

- На животі. Ось тут, - Віка ткнула пальцем в один з моніторів, і Віра слухняно дивилася на зображення, нічого в ньому не розуміючи.

Вони ніби говорили про когось іншого. І це рятувало від неминучої істерики.

Віра у фарбах уявила собі акт насильства, та ще й спиною до ґвалтівника – подвійно вразлива, помножила це на страх перед невідомим.

- Тут видно, що є загин матки. При нормальному положенні найкраще лежати на спині, притиснувши коліна до грудей. А із загином краще на животі. Тоді збільшується шанс проникнення активних сперматозоїдів.

Вони обидві діловито кивнули. Одна розглядаючи зображення, інша - лише вдаючи. Обидві змахнули сльози відчаю. Потайки одна від одної. Але обидві цей жест помітили.

07:50
- Вибачте, якщо питання дурне, - почала Віра за черговим ранковим чаюванням у лабораторії. – Я нічого про це не знаю. Але чи саме тому... Словом, мені не зрозуміло. Якщо, як ви кажете, біологічні матеріали для об'єктів штучного інтелекту беруть у реальних прототипів, чому вагітні гинуть?