Глава 12

За всю дорогу хлопець мовчав і постійно про щось думав. Йому було настільки фігово, що він не знав, що робити. Мела від його специфічних думок відволік голос Жені, яка промовила до нього:

-Агов, Костю, ти що заснув? Ей, ми вже приїхали. Чи ти хочеш далі поїхати?

-А ой, вибачте. Я трохи задумався, що не помітив, як ми приїхали, - виходячи з машини промовив хлопець.

Всі віддячили таксисту та пішли в бік дільниці, не промовляючи зайвого. Дорогою панувала тиша, наповнена напругою та думками кожного: Катя і Артем обговорювали між собою стратегію, як правильно підтримати Настю, а Мел ішов поруч, намагаючись приборкати хвилювання і готувати себе до зустрічі із коханою.

Четвірка дійшла до пункту призначення та зайшла всередину. Вони знайшли Олександра, який провів їх до кімнати допитів, де на них чекав затриманий. Артем і Катя залишилися за скляною перегородкою, щоб спостерігати за ходом допиту, не втручаючись у процес.

Бочаров зі своєю сестрою зайшли до допросної, де на них чекав Назар, готовий чесно розповісти все, що знав.

- І так, ми можемо почати допит, який зможе дати певний здвиг у нашому розслідуванні, - промовив Санич усім присутнім.

-Можеш починати розповідати все, що знаєш. Докладно та не забуваючи нічого. Зрозумів мене? - дуже грубим голосом промовив Костя.

-Та зрозумів я. Міг би якось добріше промовити, - спокійно відповів Назар.

Хлопець почав розповідати все докладно: хто його спільники, з ким співпрацював, і навіть ті дрібниці, які могли здатися несуттєвими. Він говорив щиро і без прикрас, адже розумів, що саме чесне зізнання може допомогти врятувати людей, яких він ледь знав, але вже відчував відповідальність за них. На щире зізнання пішло приблизно 1,5–2 години. Допит міг би продовжуватися далі, якби його не перебив дзвінок мобільного Мела.

Хлопець вийшов із кімнати та взяв слухавку, намагаючись говорити спокійно і без нервів:

-Так, я вас слухаю, Іван Іванович. Ви щось хотіли?

-І тобі доброго дня, Костю. Дзвоню з приводу твоєї дівчини та сестри Каті. Хочу повідомити новини, - промовив лікар незрозумілим голосом, який Мел не міг одразу розпізнати.

-І які новини ви хочете мені повідомити? Вони хороші чи погані? - з хвилюванням у голосі запитав Бочаров.

-Гарні. Настя вийшла з глутаргічного сну. Але вона відмовляється говорити як зі мною, так і з іншим медперсоналом. Можливо, ви чи її сестра приїдете та поговорите з нею, - пояснив лікар.

-Добре, тоді до вас приїдуть Катя та Артем, і вони поговорять з Настею та все вам розкажуть, - спокійно промовив Мел. - До зустрічі.

-До зустрічі, Костянтин, - відповів лікар.

Мел підійшов до скла, за яким стояли Артем і Катя:

-Їдьте до лікарні. Настя вже вийшла з глутаргічного сну. Вона відмовляється розмовляти з лікарем та медичним персоналом.

Потім він повернувся до слідчого, який запитав:

-Хлопець усе розповів докладно. Знаєш, хто за цим стоїть?

-І хто ж? - запитав Мел.

-За цим всім стоїть Аделіна та якийсь Макар. Я вже відправив за адресою, яку назвав Назар, опергрупу, яка їх затримає, - з полегшенням відповів слідчий.

-Дякую тобі, Олександре, за все, - втомлено промовив Мел, потім звернувся до Жені:

-Я поїду до лікарні. Хочу поговорити з Настею.

-Добре, можеш їхати. Я залишуся тут, - обіймаючи брата, сказала Женя.

Мел вийшов з допитової та замовив таксі до лікарні. Дорогою він поринув у власні думки: про небезпеки, які пережили, про спокій Насті та радощі, які його чекали. Він навіть не помітив, як за півгодини приїхав до лікарні і зайшов всередину.

Мел спокійним кроком йшов до палати своєї коханої з букетом червоних троянд. Там на нього вже чекали Артем та Катя.

-Як там Настя? - спокійно запитав Мел.

-Їй уже набагато краще. Вона тобі дещо хоче сказати, - промовила Катя.

Хлопець зайшов у палату та промовив до дівчини:

-Привіт, кохана. Це тобі, - Мел простягнув Насті квіти. - Я дізнався, що ти мені хочеш щось сказати.

-Привіт, любий. Дякую за квіти. Так, хотіла тобі сказати, що ти скоро станеш батьком, - з радістю промовила Настя.

Мел не повірив почутому, різко підійшов до неї, обійняв, поцілував і промовив:

-Значить ти і лікар весь час нас водили за ніс, і ви спеціально видумали історію з глутаргічним сном. Я такий радий, що нарешті стану батьком і буду щасливим.

-Насправді того дня мені справді стало погано, і я на якийсь час втратила свідомість. Але після того, як ви всі пішли, я прийшла до тями. Лікар сказав, що причина – вагітність, і ми вирішили таким чином вас розіграти, щоб потягнути час, - посміхнулася Настя. - До речі, я чула все, що мені говорили, і знала, хто до мене приходить. Мені Катя з Артемом розповіли, що затримали хлопця, який хотів мене вбити, але передумав. Тепер усе стає на свої місця, і нас вже ніхто не потурбує.

Мел дивився на неї із захопленням і щастям. Він радів, що нарешті знайшов ту, з ким буде будувати сім’ю. Молоді батьки довго сиділи й обговорювали все, що сталося за останні тижні, ділячись емоціями та планами на майбутнє.

Згодом Настю випишуть із лікарні, і вона повернеться на сцену Х-фактора, але на неї вже чекатимуть інші виклики. Катя з Артемом переїхали жити разом, дівчина закінчує 4 курс університету. Женя з Олександром разом і планують створити сім’ю, а він вирішив стати батьком для ненародженої дитини Євгенії. Доля всіх інших героїв стала більш-менш передбачуваною. Життя почало налагоджуватися, і кожен насолоджувався своїм щастям, переживши небезпечні пригоди та випробування.