Глава 9

Тим часом Катя з Артемом направилися до нього додому, де планували провести кіновечір та зустріти світанок на даху. Через хвилин 15 вони вже були біля багатоповерхівки, де проживав хлопець, і пара направилася у під’їзд. Повітря було прохолодне і свіже після недавнього дощу, від чого на асфальті відбивалися ліхтарі, створюючи невеликі яскраві калюжі. Не пройшло і хвилини, як приїхав ліфт. Молода пара закоханих зайшла всередину, Артем натиснув кнопку з восьмим поверхом (поверх на якому він проживав). Через хвильку вони вже були на місці.

Молодий хлопець відкрив квартиру та запросив Катю до себе додому.

Дівчина застигла при вході його квартири, бо її здивувало те, що у великій затишній квартирі він жив із собакою, котом та єнотом. Собаки радо завили, коти шурхотіли лапами по підлозі, а єнот, спокійно сидячи на підвіконні, уважно спостерігав за гостями, немов маленький хазяїн дому.

-Катю, проходь, не соромся, - промовив Артем, коли помітив, що Катя зупинилася при вході у квартиру.

Вона нарешті відірвалася від домашніх улюбленців хлопця, роззулася та пройшла до вітальні. Хлопець пішов на кухню, щоби взяти щось поїсти, а тим часом дівчина роздивлялася квартиру Артема. Її здивувало ще те, що у хлопця є своя невелика бібліотека, якої він відокремив окрему кімнату. Катя зайшла до бібліотеки, щоби роздивитися її та подивитися на книги, які читає Артем. Дівчина навіть не здогадувалася, що Тьома є ще й письменником.

Катя підійшла до першої ліпшої шафи та взяла книгу "Віднесені вітром" Маргарет Мітчелл. І тут дівчина почала думати про себе:

"Хм, дивно. Я не думала, що Артем читає романи. Він навіть нічого не сказав про бібліотеку та про те, що любить читати книги. Це якось дивно, що проект-менеджер Мела читає романи та різну літературу. Чи знає про це сам Костя? Треба спитати про це у Артема."

Потім вони влаштували вдома у хлопця домашній кінотеатр, де вирішили подивитися мультфільм "Мулан", який тривав півтори-дві години. Вони то сміялися, то дивувалися, то захоплено обговорювали сцени. Після мультфільму пара вирішила трохи вийти на балкон і подихати свіжим повітрям. Зі сходу сонця пробивалися перші промені, і місто купалося в ніжному золотому світлі.

І тут Артем вирішив запитати у Каті:

-Ти не проти будеш, якщо ми підемо на дах багатоповерхівки та зустрінемо там світанок?

Дівчина задумалася над даною пропозицією та все ж таки відповіла:

-Артемчик, звісно ж, я не проти.

-Ну і добре, ходімо, але нам потрібно дещо прикупити, - з посмішкою на обличчі сказав Артемій.

Пара вийшла з квартири та пішла до супермаркету. Вони вибирали свіжі фрукти, термос із чаєм, печиво та маленький плед, аби не змерзнути на даху. Через півгодини Артем та Катя знову повернулися до багатоповерхівки. Хлопець вирішив, що після зустрічі світанку вони підуть до його квартири відпочивати, адже ніч була безсонною.

-І тааак, ми зараз знову зайдемо на пару хвилин до мене на квартиру, щоби заварити чай або каву, яку ми з собою візьмемо на дах, щоб не змерзнути, - сказав Артем, заходячи у під’їзд.

-Вау, Артем, ти такий романтик, мені вже це починає подобатися, - з сяючими очима сказала Катерина.

Вони сіли у ліфт, Артем натиснув кнопку з восьмим поверхом. Поки ліфт повільно рухався вгору, він ніжно обійняв Катю і пристрасно поцілував. Дівчина відповіла взаємним поцілунком, і вони так простояли майже до самого восьмого поверху.

Пара вийшла з ліфту, увійшла в квартиру. Катя все ще була поглиблена у власні думки, відчуваючи легке хвилювання, але не могла зрозуміти, що саме її турбує.

-Ну що, йдемо на дах? - запитав Артем.

-Так, звичайно, - поклавши книгу, сказала Катерина.

Перед відходом хлопець дав поїсти своїм тваринам. Вони зібралися та пішли на дах, який відкривав чудовий панорамний вид на місто. Міські ліхтарі ще мерехтіли, а перші промені сонця поступово пробивалися крізь хмари.

Тим часом Настя та Мел гуляли на набережній та інтенсивно обговорювали різні серіали, музику, ділилися думками та розповідали різні історії. Пара навіть не підозрювала, що за ними стежать люди Макара, які відправляють кожну координату своїм босам. Кілери чекали, поки Макар дасть дозвіл на вирішальний постріл, а поки Настя та Костя гуляли, вони тихо спостерігали.

Тим часом сестрі Мела, Жені, подзвонив знайомий із прокуратури. Мел досі не знає, що його сестра розповіла їй про ситуацію із статтею Настя. Женя попросила свого друга допомогти в цій справі.

Досьє друга-однокласника:
✓ Косвінцев Олександр Ринатович;
✓ 25 років;
✓ Навчався з сестрою Мела в одному класі;
✓ Працює слідчим у поліції;
✓ Хобі: малює та читає;
✓ Закінчив Навчально-науковий інститут підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ, Київ;
✓ Давно закоханий в Євгенію.

Женя швидко зібралася та приїхала на вказане місце. Сашко передав їй папку з документами.

-Що тут за інфа? - запитала Женя, і її серце б’ється швидко.

-На тримай та почитай, тут все написано. Ти будеш шокована, - сказав Олександр.

Женя почала читати і одне речення буквально вразило її:

"Насильно заставити Бочарова вийти за мене заміж, а його нову пасію повільно і поступово розчленовувати..."

-О Господи, бідненький мій братик, - зі слізьми на очах сказала Женя і впала на коліна.

Сашко обійняв її:

-Женю, не плач, чуєш. Ми знайдемо цих виродків.

Женя передала телефон Сашку, щоб він зв’язався з Мелом.

Мел отримав дзвінок і одразу збагнув:

-Алло, я слухаю.

-Ви розмовляєте зі слідчим Косвінцевим. Зараз йдіть із Настею у безпечне місце, вас хочуть вбити. Ніяких слів, просто слухайтеся.

Костя кивнув Насті і тихо сказав:

-Настю, йдемо додому, але безпалівно.

Вони пішли, роблячи вигляд звичайної прогулянки, відволікаючи увагу будь-кого навколо. Кілери зрозуміли, що їх надурили, і відступили.