Глава 7

Вони пішли до будівлі, де зібрали всю команду, щоби все їм розповісти і знайти зрадника в їх групі, який влаштував повний пездець на студії. Костя з Лукою стояли із суворими обличчями і спостерігали за усією групою, яка поступово збиралася у фургончику. Коли всі зібралися, то команда звернула увагу на те, що хлопці реально були злі і не в гуморі. Тому вирішили з ними не жартувати.

Надворі вже починало темніти. Ліхтарі біля павільйону ВДНГ кидали холодне світло на мокрий асфальт. У повітрі пахло дощем, кавою та втомою після довгого дня зйомок. Усі відчували, що зараз станеться щось неприємне.

У фургончику панувала напружена тиша. Ніхто не наважувався почати розмову першим. Хтось нервово крутив у руках телефон, хтось дивився у підлогу, а дехто крадькома поглядав на Костю, намагаючись зрозуміти, що сталося. Відчувалося, що щось серйозне повисло у повітрі, наче гроза перед бурею.

Лампа під стелею ледь мерехтіла. Чути було тільки шум кондиціонера та приглушені голоси людей з вулиці. Напруга ставала дедалі сильнішою.

• І так, дорогенька моя команда, ви знаєте чому я вас зібрав саме зараз і саме тут? - нервовим, сухим та злим голосом спитав Костя.

Команда переглянулася між собою. Хтось ледь знизав плечима, хтось тихо видихнув.

-Ні, ми не знаємо про що ти, - здивовано відповіла вся команда крім Луки, так як він знав всю інформацію і що сталося.

Лука мовчки стояв біля стіни фургона, склавши руки на грудях. Він лише спостерігав за реакціями людей. Його погляд ковзав від одного обличчя до іншого, наче він намагався знайти хоч якусь підказку у чиїхось очах.

Він помітив, як Олег нервово постукував пальцями по коліну, а Даша надто часто переводила погляд на телефон. Проте Лука не поспішав робити висновки.

-І так, я зараз вам все розповім, - сказав Мел.

Він глибоко вдихнув, ніби збирався з думками, та на секунду заплющив очі. Було видно, що йому складно тримати себе в руках.

-Говори вже, - майже знервовано сказала Даша.

Дівчина нервово перебирала пасмо волосся і постійно озиралася на інших, ніби очікуючи почути щось дуже погане.

-І так, я декілька хвилин назад дізнався про одну цікаву інформацію, яка поширилася просторами інтернету та у статтях ЗМІ на всіляких сайтах новин. Серед нас є криса, яка хоче зганьбити мене, мою дівчину та команду. І ця гнида серед нас, - гнівно висказався Мел та ледве стримуючи всю свою лють.

Після цих слів у фургончику настала гнітюча тиша. Здавалося, навіть повітря стало важчим. Хтось тихо видихнув, хтось шоковано подивився на сусіда.

Дехто одразу почав виправдовуватися поглядом, хоча їх ще ніхто ні в чому не звинувачував. У кожного в голові промайнула одна й та сама думка: «А раптом подумають на мене?»

-Та ну, Мел ти серйозно зараз чи це твій черговий вибрик або галюн на фоні стресу, - невдоволено промовив Олег.

Олег намагався говорити спокійно, але в його голосі все ж відчувалося хвилювання.

-Ні, Олеже, це вже реально. Розумієте, Настю тільки-но виписали з лікарні і їй неможна хвилюватися. А ви ж знаєте фанів, вони можуть написати в коментах різне і при зустрічі можуть наговорити всіляке. І я дуже хочу її вберегти від хейту, ненависті та болі. Я ж сам через це пройшов, - з сумом на обличчі сказав Мел.

На мить його голос став тихішим. Він опустив погляд, ніби згадав щось дуже неприємне зі свого минулого.

Перед очима Кості промайнули моменти, коли після Євробачення він читав тисячі образливих коментарів. Ті ночі, коли він не міг спати через хвилю ненависті в соцмережах. Він не хотів, щоб Настя пережила те саме.

-Костю, не хвилюйся, ми якось з цього викарапкаємся і знайдемо зрадника, - з надією в голосі сказала Таня.

Вона поклала руку йому на плече, намагаючись підтримати.

-Костя, а у Насті начебто є сестра і вона вчиться на юриста. Може вона нам якось допоможе, у неї повинні бути якісь зв'язки в універі та серед знайомих, - порадила з нотками хоч якоїсь надії у голосі Даша.

-Дашуня, ти геній. Чому ж я відразу про Катю не подумав та не згадав про її майбутній фах, який може нам допомогти, - з радістю сказав Мел.

На його обличчі вперше за останній час з’явилася легка посмішка.

-Так, що звертаємося до сестри твоєї дівчини, Костю? - запитав Лука.

-Так, у нас іншого виходу немає.

Поки Мел дзвонив Каті, Макар сидів на зйомній квартирі та писав різні статті про співака і його дівчину. Так, так цього мерзотника випустили з поліції на заяви стосовно перетинання особи державного кордону. Вам стане цікаво звідки Макар дізнався про стосунки Кості та Насті. Хм? Хто ж міг розповісти цьому мерзотнику про їхні стосунки, які навіть ще не почалися?

Квартира, яку винаймав Макар, була маленькою та темною. На столі стояв ноутбук, поряд валялися зім’яті папери з чернетками статей, недопалки у попільничці та напівпорожня пляшка віскі. Світло від екрана освітлювало його обличчя, роблячи його ще більш похмурим.

На підлозі валялися старі газети та брудний одяг. У кімнаті стояв важкий запах алкоголю та сигаретного диму. Макар виглядав так, ніби не спав уже кілька діб.

На екрані миготіли заголовки:

«Скандал на шоу: суддя і учасниця — заборонене кохання?»

«Таємний роман Мела: правда чи піар?»

Макар посміхався, читаючи власні тексти. Йому подобалося бачити, як новина розлітається мережею.

Його очі блищали від задоволення. Він буквально насолоджувався хаосом, який створив.

Цікаво, цікаво. Хто ж це за зрадник такий, який хоче зла своїм недругам та колегам?

Мел дозвонився Каті. Дівчина взяла слухавку.

-Так, Костю, щось трапилося з Настею? - майже нервово запитала вона.

Катя в цей момент сиділа у бібліотеці університету. Перед нею лежали товсті підручники з права та конспекти. Почувши дзвінок від Кості, вона одразу занепокоїлася.

Навколо стояла майже повна тиша. Лише зрідка перегорталися сторінки книг або хтось тихо кашляв. Але після слів Кості дівчина вже не могла думати про навчання.