Глава 5

Дівчина не могла зрозуміти як вона опинилася у лікарні. У неї було купа питань і жодних відповідей. Вона у такому стані пролежала дві години, допоки до неї в палату не зайшла її сестра і подивилася на старшу та згадала про слова лікаря. Каті було дуже важко сказати своїй сестрі про курс лікування, але їй потрібно було повідомити цю інформацію. Молодша ледве себе стримувала, щоб незаплакати.

-Привіт сонечко, -  привіталася із своєю сестрою дівчина. - Як себе почуваєш?

-Привіт люба, краще нікуди. А ти як?- ледве промовила Настя.

- Я нормально, все постарому,- відповіла Катя з фальшивою посмішкою на обличчі.

-Ти чимось засмучена?- запитала Настя у своєї сестри.

-Тут таке діло, - Катя ледве видавала з себе ці слова.

- Ну давай, говори не тягни резину, - хриплим голосом промовила Настя.

- Ти тільки не хвилюйся. Добре? - тремтячим голосом сказала дівчина.

- Добре, я постараюсь не хвилюватись,- сказала якимось дивним голосом Настя.

-Так, ось. Я ходила до твого лікаря, і він сказав, що тобі потрібно пройти курс лікування. Іван Іванович сказав, що тобі на даний момент потрібно відмовитися від співу, бо у тебе невеличкі проблеми з голосовими зв'язками. Ііііі ...

-Що? Ти зараз жартуєш, сестро? - майже нервово спитала Настя.

-Ні, я не жартую. І ще, - як Каті не хотілося це говорити, але вона скаже їй, - ти повинна ходити на прийом до психотерапевта або психіатра.

-Ти що на повному серйозі зараз це говориш? Скажи, що не правда, - зі слізьми на очах запитала Настя у своєї сестри.

Катя не стримала свої сльози, бо їй було боляче дивитися на свою сестру і вона підбігла до лікарняного ліжка та почала плакати.

- Сестричко, не плач, будь ласка, - Настя почала заспокоювати свою сестру.

Дівчина сиділа біля ліжка та плакала. Вона так сильно переживала за свою старшу сестру, яка завжди була поруч і підтримувала її. 

Тим часом Мел закінчував записувати свою нову пісню, але він весь цей час думав про свою кохану і її самопочуття. Йому було так гірко на душ, що закінчення створення нової пісні видалося вічністю і аж після її написання хлопець видихнув з облегшенням.

- Нарешті, ми закінчили працювати над новим треком, - сказав Мел. - Можна проїхати додому і відпочити.

- Костю, зачекай, мені потрібно з тобою поговорити і серйозно, - звернулася до нього Таня.

- Так, Таню, я тебе слухаю, - відповів кволим та стомленим голосом Мел.

- Давай зачекаємо поки всі вийдуть, це повинно залишитись між нами, - тихим голосом сказала Таня, щоб про їх розмову ніхто не почув.

Вони трохи постояли, щоб всі вийшли. І Мел стомленим поглядом то проводжав когось із своєї команди, то дивився на Таню, яка щойно його заінтригувала.

- Всі бувайте, побачимося завтра у тренувальному таборі,- сказав Лука.

- Бувайте, побачимось завтра,- сказали Таня і Мел.

- Так про що ти хочеш поговорити Таню? - знову запитав у дівчини Костя.

- Я хотіла поговорити про ту дівчину, яка приходила на Х-фактор, якщо мене пам'ять не зраджує, її звати Настя, - дивним голосом сказала Таня.

-Так, тебе пам'ять не зраджує, - сказав Мел. - А що з нею шось не так?

-Та все нормально, після того як з нею познайомився, ти себе ведеш дивно. Мел, скажи чесно, вона тобі подобається? - з якоюсь іронією у голосі запитала Таня.

-Так, вона мені подобається. Але є одне але. Настя зараз у лікарні через мене і їй потрібно пройти лікування, - нервово відповів Мел, бо зараз він побаче реакцію Тані.

-Ти що жартуєш? Мел, що ти вже зробив з дівчиною? - майже злим голосом запитала Таня.

-Вона вирішила покінчити життя самогубством через те, що дізналася про мою сестру Євгенію. Вона подумала, що вона моя дівчина, - майже плачучим голосом сказав Мел. - Я не знаю, що робити, себе відчуваю винним перед нею.

Хлопець весь в сльозах впав на коліна через безвихідну ситуацію. Він усвідомлював, що дівчина може не прийти в себе і помре. А він не готовий брати таку провину на себе і він це буде вважати гріхом.

Таня побачивши Мела у такому стані, промовила до нього:

- Костю вставай та їдь додому, тобі потрібно відпочити і набратися сил. Потім можеш поїхати до неї у лікарню і, можливо, за цей час твоєї відсутності щось змінилося.

Хлопець кволо встав та заговорив до Кравець: 

-Твоя правда, я поїду додому та відпочину трохи.

-Йди вже йди, - сказала Таня.

Хлопець вийшов зі студії, визвав таксі та поїхав додому, щоб трохи відпочити. Він був весь виснажений, як і емоційно, так і фізично. 

Тим часом Настя лежала в палаті та ледве плакала. Вона була засмучена через почуте і їй правда не хотілося, щоб її сестра бачила в такому стані.

~~~Думки Насті~~~

Слава Богу, що Катя поїхала додому.

Як мені не хочеться, щоб вона бачила мої сльози слабкості. Як мені тепер жити.

Тепер я повинна відмовитися від співу на два-три місяці. Господи, невже я закохалася у Мела. Але я невпевнена, що у нього є до мене якісь почуття. І він стовідсотково кохає цю Женю.

Ну що ж, мені потрібно прослухати Івана Івановича.

Якось потрібно з цим змиритися та відмовитися від всього. 

Хоча, якщо у нього і немає до мене якихось почуттів, то ми можемо залишитися друзями або знайомими по роботі. Я якось переживу це і знайду в собі сили загасити вогонь кохання і почуттів. Постараюся якось пережити це.

Тим часом Мел приїхав додому та пішов до душу, щоб змити весь негатив, який скопився за цілий день. Він постійно думає про Настю і ситуацію, яка сталася. Про подальші плани на життя і спільне життя з дівчино. Проте він не впевнений, що ці почуття взаємні і у них щось вийде. Костя вважа, що дівчина не пробачить йому те, що не попередив про сестру і та сприйняла її за дівчину. Тим часом хлопець поринув у свої думк.

~~~Думки Мела~~~

Господи, що я наробив. Як тепер до мене буде ставитися Настя. Мені потрібно заладити свою провину перед нею, але я не знаю як саме. Потрібно порадитися з Катею або з хлопцями. Проте я сумніваюся, що ці почуття взаємні. Мені здається, що я не її типаж і Насті не подобаються хлопці мого профілю. А може у неї вже є хлопець, а я не в курсі?