Глава 13

Коли Кейт з Теоном повернулися додому після судового засідання, обидва відчували певну втому, але водночас — полегшення. Вони вирішили трохи розслабитися, тому влаштувалися на дивані, увімкнули якийсь фільм і занурилися в атмосферу вечора удвох. Світло екрану м’яко мерехтіло у кімнаті, створюючи відчуття затишку. Кейт швидко заснула, поклавши голову на плече Теона, а хлопець, посміхаючись, дивився на неї — він цінував ці моменти тиші і спокою, яких так бракувало останнім часом.

Побачивши, що кохана спить, Теон вирішив трохи розім'ятися і вийти до магазину, щоб купити щось смачненьке. Він не поспішав, прогулювався між рядами, вибираючи улюблені ласощі і продукти, а також намагався обрати щось особливе, що зможе порадувати Кейт після їхнього довгого дня. Повернувшись через півтори години, він зрадів, побачивши дівчину на дивані, яка ніжно гладила свій животик. Світло від настільної лампи обрисовувало її силует, додаючи їй особливої теплоти і ніжності.

Кейт, відчувши погляд Теона, повільно повернулася в його бік, і між ними встановилася особлива тиша, наповнена теплом і розумінням. Вона підійшла до нього, а він мовчки обійняв її, відчуваючи, як їхні серця б’ються в унісон.

— Теон, я хотіла з тобою поговорити, — з легким хвилюванням у голосі почала Кейт.

— Що ти хотіла сказати, моя люба? — прошепотів хлопець, ніжно поцілувавши її в щоку.

— Коханий, я... я вагітна від тебе, — нарешті зізналася вона, відчуваючи полегшення.

Очі Теона засяяли від щастя.

— Ти серйозно? — з посмішкою запитав він. — Я тебе кохаю, люба. А хто в нас буде? Хлопчик чи дівчинка?

— Я ще не знаю, любий. Лікар нічого не сказав, — відповіла Кейт, притулившись до нього.

Вони сіли поруч, розмовляючи про майбутнє, планували сімейне життя, будували мрії і сподівання. Їхнє тепло було ніби захистом від усього світу.

Раптом тишу порушив дзвінок телефону. Це була мама Кейт — Валерія. Дівчина радісно відповіла, її голос був наповнений щастям і трепетом.

— Привіт, мамо, — сказала Кейт.

— Привіт, доню, — лагідно відповіла Валерія.

— Хочеш, я тобі дещо розповім? — загадково поцікавилася дівчина.

— Ну, давай, — голос матері звучав з нетерпінням.

— Мам, я вагітна від Теона, — сказала Кейт з усмішкою.

— Ти не жартуєш? — здивовано запитала Валерія.

— Зовсім ні, — заспокоїла її донька.

— А хто буде? — запитала мама.

— Ще не відомо, — відповіла Кейт. — Ну, бувай, зустрінемося завтра. Цілую.

— Ну бувай, моя маленька дівчинка, — ніжно попрощалася Валерія.

Теон, який стояв поруч, дивився на Кейт з незмінним захопленням. Вони так і просиділи разом, не помічаючи, як за вікном почала опускатися ніч. Втома повільно взяла гору, і Кейт знову заснула, її обличчя світилося спокоєм.

Вона знову побачила уві сні Мері — її добру покровительку. Та промовила:

— Не бійся за дитину, я буду оберігати її. Просто повісь на шию кулон, який я тобі подарувала.

— Дякую тобі, — прошепотіла Кейт у сні, відчуваючи тепло і захист.

За вікном тихо падали перші сніжинки, вкриваючи все навколо білим килимом, ніби обіцяючи чистоту і новий початок.