Глава 9

— Так, звичайно. — знизує плечима англієць і дивиться на наручний годинник.

— Але ж вони вилаяли один одного та ображали. А я лише хотіла, щоб вони розповіли про те, що їх турбує і підвести до того, що вони люблять один одного. — шепочу, намагаючись зрозуміти, як так усе трапилося.

— Вони ж лиходії. Негативні персонажі. Думаєш вони розсипатимуться в компліментах та добрих епітетах? — піднімає брову він і махає рукою на кшталт «проїхали». — Для них найобразливіша образа — найприємніший комплімент.

Ось це точно догори дригом. І як моя хвора фантазія до цього додумалася? Так, звичайно раніше моя фантазія різне в снах малювала, але яким курва чином трапилося так, що мені сниться казковий світ і одружені лиходії?

— Кіт. — відійшов мій сусід у бік звірів. — Сірий, він у свідомості? Мені терміново треба з ним поговорити.

— Так? Що? Андрійко, що трапилося? Хіба тобі не треба працювати? Хоч і без подарунків цієї ночі. Але ж ти зберігач у цьому циклі. Як же контракт? — кіт ніби прийшов до тями. Сповз із рук вовка і вставши на задні лапи якимось неймовірним чином схрестив передні на грудях.

— Я саме з цього приводу. 2024 захворів, він непритомний і не може підписати договір. Потрібна твоя порада. — блондин виглядав стурбованим, а я просто стояла з кам'яним обличчям і намагалася зрозуміти про що вони говорять.

— Хворий, мовиш. — пухнастик поправив окуляри та похитав головою. — Тут я не знаю, чим тобі допомогти. Тут скоріше потрібен той, хто з хворобами пов'язаний.

— То може, лісовик? — вклинився в їхню розмову кликастик.

— Не вийде, він із мавками до водяного поїхали. Відпочивають зараз у болотному царстві. — знову хитає головою рудий.

— А до айболіту? — висуває своє припущення Адріан.

— Теж ні. Він має цілий тиждень аншлаг, тепер відсипається під сонним порошком. — відповідає вовк.

— А до відьми? — знову негативний рух.

— А може, до зубної феї? Чи до духу Оленя до Чарівного лісу?

— А якщо до дріад? — висуваю своє припущення я і всі погляди членів консиліуму звертаються до мене. — Ну, як я розумію, тут є всі персонажі казок, легенд та різних фольклорів світу. Значить мають бути й дріади. Вони ж хранительки життя у лісі, та уособлення циклу безсмертя. На скільки пам'ятаю з казок та легенд, коли дріада вмирає, вона перетворюється на дерево, з якого згодом народжується нова хранителька. Вони можуть зрозуміти що не так, якщо так тісно пов'язані.

Замовкла, бо трохи очманілі обличчя стали задумливими, а деякі навіть нервові.

— А вона має рацію. — констатує кіт.

— Так, але до них довго добиратися навіть порталами, а час підтискає. — брат Даяни хапається за голову, змінюючи волосся. Цей хлоп'ячий жест відчаю від такого дорослого і досить брутального чоловіка змусив моє серце здригнутися. Не знаю, від чого мені сниться такий дивний сон, але схоже місія цього разу в мене – допомагати.

— Шановна Баба Яга. — розгорнулася я на 180 градусів і побачила все так само цілується парочку. — Пані лиходійку, вибачте, можна вас на хвилинку?

На мій голос першим відреагував Кощій, бо відсторонився і глянув на мене недобре. Я тут же підняла руки вгору, в примирливому жесті, але все ж таки продовжила:

— Баба Яга, а Ви можете доставити нас з Адріаном до дріад? Адже у вас є ступа, можливо ви могли б нам допомогти? — не знала, як правильно говорити, щоб підштовхнути її до потрібного рішення, але тут втручається сам чоловік.

— Яга, 2024 рік у вимірі «Землі» хворий. Якщо він не підпише контракт із 2025, то баланс вимірів буде порушено. Це також може вплинути та на «Казковий світ». Ти ж розумієш, що це означає?

— Чого б мені не розуміти. Добре, застрибуйте у ступу, вона вас довезе. — проскрипіла лиходійка та відкрилася мені з нового боку. Начебто й негативний персонаж, а начебто й згодна допомогти.