21. Мел. "Коли весілля?"

Я побачила, що Ніл сподобався мамі, вона виглядала задоволеною. Було трохи страшнувато, раптом ми якось обмовимося, наприклад, я назву його Ніколи чи ще щось, але вирішила контролювати себе. 

— Яка у вас гарна машина! — мама була вражена, побачивши авто Ніла. — Вона, мабуть, дуже дорога? 

— Ну, я добре заробляю. У мене своя фірма, ми вже вийшли на міжнародний ринок, — Ніл усміхнувся.

— Он як, — мама була здивована. — А ти, доню, не казала, що в Олега своя фірма, я думала, він просто в офісі працює…

— То ти не так зрозуміла, — спробувала викрутитися я. — Спершу він працював на іншій фірмі, в потім вирішив відкрити свою власну…

— Он як, і чим ви займаєтеся? — мама переключилася знов на Ніла. 

— У мене доволі велика айті компанія. Україна на ринку айті — дуже сильний гравець. І наша компанія одна з топових в цьому. 

— Дуже цікаво, — сказала мама, хоча я підозрювала, що вона може й не знає толком, що значить те “айті”. Ми вже сіли в машину і поїхали в напрямку будинку Ніла, коли мама знову повернулася до мене. — Отже, у вас до весілля йдеться, так? А на коли плануєте? Треба заздалегідь знати, щоб подарунки підготувати і родичам повідомити…

Ніл якось перелякано зиркнув на мене, коли почув слово "весілля". 

— Ну, поки ми не поспішаємо, в коли визначимося з датою, обов’язково тобі скажемо, — спробувала викрутитися я. 

— Найкраще восени, — зауважила мама. — Коли вже не спекотно, але ще й не холодно. Як вам жовтень? Ми з твоїм батьком теж у жовтні одружились…

— Ми майже приїхали, — сказав Ніл. Я бачила, що його тема весілля реально лякає і це було навіть трохи кумедно. 

— Ну, якщо жовтень вас влаштовує, то я на цей місяць і орієнтуватимуть, — не вгавала мама. — Часу достатньо, щоб усе класно підготувати. В мене є знайомий тамада, він недорого візьме…

— Мамо, ми не будемо великого весілля робити, — почувши про те, що вона береться за підготовку весілля і навіть тамаду вже придивляється, я теж, як і Ніл, відчула легку паніку. — Може, просто розпишемося і зробимо невелику вечірку…

Брови мами поповзли догори. 

— Як, невелику вечірку? — перепитала вона. — Весілля — це ж один раз у житті буває! Треба, щоб вам назавжди запам’яталося свято! Ну і щоб люди побачили, що ми не якісь бідолахи, які не можуть нормально доньку заміж видати! Олеже, ти згоден, що треба гарне святкування зробити? 

— Не знаю, головне щоб все це не перетворилось на суцільну метушню. Але якщо що грошей мені на Мел не шкода ніяких, — одразу додав він. 

— Тоді вже легше, — мама розпочалася в усмішці. — Я рада, що ми з майбутнім зятем знайшли спільну мову… Одразу видно, що ви чоловік серйозний і відповідальний… Ой, а це ваш будинок? Дуже красиве місце! 

— Так, тут у мене дворівнева квартира, ходімо всередину…

*** 

Вдома я одразу пішла на кухню готувати сніданок, а мама з Нілом у вітальні вели світську розмову.  Про що вони там говорили, я не чула, але була як на голках, бо підозрювала, що тема майбутнього весілля досі була для мами ключовою. 

Я дуже швидко підсмажила яєчню, зробила салат і запросила їх снідати. 

— Доню, Олег просто знахідка, — прошепотіла мама мені на вухо, коли в Ніла задзвонив телефон і він, вибачившись, вийшов із кухні. — Ти тримайся за нього, догоджай, з таким хорошим чоловіком ти будеш щаслива…

— Так, він хороший, — я не покривала душею, Ніл дійсно був багато в чому ідеальний, я досі не бачила якихось серйозних його недоліків. А згадка про те, як він дивився на мене вранці у ліжку, змусила мене дуже невчасно почервоніти.

— Я так розумію, що ви оберігаєтесь, раз весілля не плануєте? Але протизаплідні можуть бути шкідливі! Чи ви використовуєте презервативи?

Саме на цьому слові до кухні повернувся Ніл…