*Вероніка
—Як ж болить .—я взялась за голову ,яка просто розколювалась .Що треба було вчора пити ,щоб довести себе до такого стану ?Розплющила очі і зрозуміла ,що я не в себе вдома .Обернулась і побачила поруч сонного Марка .Ми спали в обнімку. Що ???
—Героїня вчорашнього вечора проснулась ?—з усмішкою промовив хлопець .Він підвівся і сів .
—О Господи. —мої очі збільшились в рази від спогадів .—Батько ,віскі ,договір ,басейн ,амеба ...
—Бачу пам'ять повертається .Так от нагадую .Ти сказала ,що мене не вб'єш ,тому без рукоприкладства .—той жартома підняв руки догори.
—Ні ,ні ні !Це була не я ,це все алкоголь .—я не знаю ,що на мене тоді найшло .—Я не вірю ,що це все я робила .Який жах .—я закрила очі руками .І за що мені все це?Хочеться провалитись під землю .Я відчула теплу руку Марка в себе на плечі і обернулась до нього .
—Спокійно .Я обіцяю ,що це залишиться між нами ,тільки прошу не напивайся так більше ,а то мало що станеться з тобою наступного разу. —я криваво усміхнулась .
—Марк ,я не все пам'ятаю .
—Хм ,я думав ,що ти все згадала .
—Та годі знущатись. Що було після того ,як ти мене на плечі свому кудись поніс ?—я справді далі не пам'ятала .В голову лізли різні думки .
—Ти справді не пам'ятаєш ?—Марк почав сміятись.
—Марк ,ну не мовчи .Між нами щось було?Чому я в твоїй футболці і ми ...
—Ти справді думаєш ,що я б переспав з тобою ,коли ти була в такому стані ?—я подивилась йому прямо в очі .—Я б не вчинив так з жодною дівчиною. Це ж тупо і низько. Я схожий на останню сволоту ?—він так подивився на мене ,що мені аж соромно стало .
—Ні ,просто ...Пробач мене за все .—мені було дуже соромно за свою вчорашню поведінку.
—Проїхали .Я розкажу все ,але давай за сніданком .Ок ?
—Гаразд .—мій настрій трохи покращився через те ,що він не сердиться на мене.
—На жаль ,я ще не виловив твоє плаття з басейну ,тому прийдеться викручуватися. —він підійшов до шафи і відкрив її .Дістав з неї своє худі і дав мені. —Візьми .Ванна в кінці коридору .Чекатиму тебе в кухні .
—Марк , дякую .—він піднявся і пішов на кухню ,а я тим часом в душ .Змила з себе сліди вчорашнього позору і вдягнула худі ,яке дав мені хлопець .Воно було мені як плаття .
Я спустилась до нього на перший поверх .
—Омлет і тости з авокадо. —він поставив на стіл тарілки і два стакани з апельсиновим соком .—Смачного тобі. —хлопець присів за стіл ,а я навпроти нього.
—Дякую,тобі теж .—я покуштувала те ,що приготував Марк і була трошки в шоці. —Хто навчив тебе так смачно готувати ?—з якимось захватом запитала я .Той усміхнувся на моє запитання .
—Бабуся .Вона була шефом в одному з найкращих ресторанів США .Дуже смачно готувала і мене навчила .—відповів хлопець .
—В тебе талант. Ти дуже круто готуєш. Марк ,а можна тебе дещо запитати ?
—Так ,давай .—сказав він ,додаючи свій тост .
—Чому ти зараз живеш в Україні ,а не в Америці ?—мені просто стало цікаво ,тому й вирішила запитати .
—В мого батька проблеми з бізнесом ,тому він боїться за мене і вирішив відправити на свою Батьківщину .
—Ясно .І як тобі тут ?Не скучаєш за домом ?
—Тут нормально. Просто для мене ці країни дуже різні ,але обидві особливі. За домом трохи сумую ,за друзями ,за командою ,але я вже дорослий ,тому ,якось легше .А взагалі ,напевно й на краще ,що я зараз опинився саме тут. Мені було потрібно змінити обстановку.
—Дякую за чесність і за сніданок .—з посмішкою промовила я .
—Добре. Що це ми все про мене .Пропоную обсудити вчорашній вечір .Я думаю нам є про що поговорити.
—Ага .—єдине ,що відповіла я.Відчула як мої щоки моментально залились рум'янцем .Соромно то як .
Ми перемістились на диван .Поруч був невеличкий журнальний столик .Марк взяв з нього листок і дав мені .
—Вчора ми підписали цей договір .Я зробив це лише для того ,щоб ти заспокоїлась .Я розумію ,що ти була п'яна і готовий про нього забути. Я знаю ,що це все на емоціях і ти ...
—Ні .—перебила його я.
—Що ?—він здивовано глянув на мене .
—Я вчора перебрала зі спиртним ,але вирішила ,що погоджусь на це ,ще коли була твереза .Я довго думала і зрозуміла ,що це потрібно і мені. Я згідна бути твоєю фіктивною дівчиною .
—Гаразд.—спантеличено відповів Марк .
—Тільки пообіцяй мені ,що ми помстимось Тимуру .
—Ніко ,що він тобі зробив ?Це ж не просто історія про нерозділене кохання ?Так ?
—Так ,це дещо інше ,але прошу не питай мене .Я просто хочу ,щоб він розплатився за все ,а бачити мене щасливою —це найгірше покарання .Я просто хочу забрати в них з Лізою те,що належить мені .Хоча ,ти вже можна сказати це й зробив .Тепер ти найкращий в команді і це його дуже бісить ,але цього мало.Я хочу місце Лізи . Повернусь в команду і займу в ній місце ,яке мала до цього .
—Добре .Я згоден на всі ті правила ,тільки хочу ще дещо додати. Про наш договір не має ніхто знати .
—Що ?Я не зможу приховувати це від свої подруг.
—Ніко ,тоді наш план не вдасться .Так можуть всі дізнатись і тоді буде катастрофа .
—Ну ,будь ласка ,прошу .—я подивилась на нього благальними оченятами.
—Я згоден на компроміс. Знатиме 1 мій друг і один твій .
—Але в мене ж 2 найкращі подруги !—обурилась я .
—Або так ,або ніхто .
—Злюка ти .—нахнюпившись промовила я.—Але я погоджуюсь. —Марк дописав цю умову в наш договір .
—Ідемо далі .Твоє плаття все ще в моєму басейні і ходити ти в ньому не можеш ,тому поки ти була в душі я замовив тобі одяг .
—Марк ,не треба було.
—Настільки сподобались мої футболки ?—жартома сказав він .
—Ей .—я штурхнула його в плече .—Просто ,це лишнє .
—Дрібниці ...На рахунок того ,що... кхм...ти не пам'ятаєш .Я відніс тебе на другий поверх і хотів положити в гостьовій кімнаті .Та ти навідріз відмовилась і сказала ,що будеш спати лише зі мною ,інакше —ні. Погрожувала тим ,що почнеш плакати. —Марк почав сміятись .
—Це не смішно .—сказала я.
—А мені здається смішно .Тоді я відніс тебе до себе .Поки шукав тобі футболку ти почала стрибати на ліжку .
—О Господи ,який жах .—куди бігти ,щоб не чути цього ?Ніко ,най би тебе грім побив .Більше ніякого віскі.
—Я сказав ,що вже пора спати ,та ти вперлась ,що заснеш тільки якщо я розкажу тобі казочку.
—Бляха .Марку ,благаю ,скажи ,що це тобі приснилось .
—На жаль, мої сни порівняно з вчорашньою реальністю —це ніщо .
—Який сором ...—я закрила очі рукою. Хотілось плакати.
—Мала ,та чого ти .З ким не буває ?
—А що з тобою теж таке було ?—в надії я подивилась на нього .
—Я не п'ю ,через те ,що займаюсь хокеєм.
—Дякую ,ти мене дуже заспокоїв .—саркастично промовила я .
—Ну як міг .—жартома відповів Марк.
—А що було після казочки ?—запитала я .
—Ти обняла мене і міцно заснула. Я не хотів тебе будити ,тому теж заснув поруч .
—Марк...
—Не кажи нічого.Гаразд ?
—Ок .Я вже ,мабуть, піду ...—я почала підніматись з місця ,та хлопець зловив мене за зап'ястя .
—Куди ?Ти ж з батьком посварилась.З дому втекла ...
—Так ,але я ж не можу в тебе вічно залишатись .Я щось придумаю.—почала викручуватися я.
—Ні .Я знаю ,що дівчата поїхали ,а залишатись тобі ніде. Ми ж тепер вроді як пара ...хоч і фіктивна .Залишайся в мене скільки тобі буде потрібно.
—Марк ,мені не зручно . Сьогодні я щось придумаю ,а дівчата вже завтра зранку приїдуть. Можливо в них переночую ,а потім переїду на квартиру .Я ж обяцяла ,що повернусь в групу підтримки "Сокола ".За це в мене буде зарплата і я зможу знімати собі житло.
—Ніко ,ти ж знаєш ,що це так скоро не буде. Та й буде дивно ,якщо ти будеш жити в своїх подруг ,якщо в тебе є хлопець. Дім великий ,хіба я настільки тобі неприємний ?—я задумалась над його питанням. При першій нашій зустрічі я зненавиділа його ,а після цієї ночі я розумію ,що моє ставлення хоч трохи та й змінилось. Він ж міг вчора зробити зі мною все ,що хотів. Виставити за двері за всі погані слова ,що я йому сказала чи просто опозорити ,а він допоміг мені .
—Гаразд,я залишусь в знак вдячності за те ,що ти зробив для мене вчора. Марк ,зараз я розумію ,що зробила правильно ,коли п'яною завалилась саме до тебе додому. Якби це був хтось інший ,то не знаю ,що б було зі мною сьогодні ...—він сидів поруч і уважно слухав мене. Я підійшла ближче і обняла його. Хотіла подякувати за все .Я ж не тільки кричати можу ...Він спочатку не зрозумів нічого ,але потім теж обійняв .Так добре в його обіймах ,так тепло ...Ніко !Це напевно ще дія алкоголю...—І пробач ,що вчора наговорила тобі всього .
—Ну ту амебу я ніколи не забуду. —він відсторонився і почав сміятись.
—Ну я ж вибачилась...
—Та добре ,добре .—ми обоє поглянули в вікно.Таке красиве небо ,що я аж замилувалась ним .—Не віриться ...—тихо промовив він ,неначе сам до себе .
—Що саме ?—запитала я ,переводячи погляд на хлопця .
—Що ми ще сьогодні не встигли виїсти один одному мозок ,посваритись ...Ну все як завжди .Ми ж ще жодного разу не закінчили нашу розмову нормально,ну крім сьогодні ...
—Напевно сьогодні Венера не в тому домі або ще щось. Хм...Ну кричати на нахабного Марка —це одне ,а на фіктивного хлопця —це ж інша справа. Ще нечайно покалічу тебе і вдовою залишусь...—ми знову почали сміятись.
—Гаразд,фіктивна дівчино ,пора нарешті заявити про наші стосунки.
—І як ми це зробимо ?
—Хм ...Сюрприз .—в двері хтось подзвонив і Марк пішов відкривати. За мить він повернувся з пакетами і великим букетом троянд.
—Виходить ти відразу знав ,що я погоджусь на цю авантюру ?—запитала я.
—Ні .Квіти просто так. Подумав ,що після такої нічки це підніме тобі настрій. А от ідея зі сторіс прийшла щойно .Це тобі .—він дав мені пакети і квіти. —я вдихнула їхній аромат і таке враження ,що перенеслась в якийсь красивий сад .
—Дякую .Вони дуже красиві .Так що ти там придумав зі сторіс ?
—Ходи до мене .—я підійшла ближче .—Обіцяй ,що після цього я залишусь живим .
—Після цих слів мені потрібно вже переживати ?Що ти задумав ?—я підозріло глянула на нього .
—Просто усміхнись і дивись вперед .Гаразд ?—він глянув мені прямо в очі ,а тоді став позаду мене .Телефон ж витягнув і направив на нас .Це буде наше перше спільне селфі.Я усміхнулась і опустила погляд на квіти .Які ж вони прекрасні .А Марк не впустив моменту. Хлопець наблизився до мене і ніжно поцілував в щоку .Мені стало лоскотно і я ще більше усміхнулась .Я почула звук телефона і вже за секунду побачила фото .
—Марк !—я з обуренням обернулась до нього .
—Звикай ,нам ще довго пару грати .—з усмішкою сказав він .
—А я бачу ти вже вирішив вжитись в роль .—я подивилась прямо в його небесні оченята в яких грали бісики.
—Та не злись ти так .Краще подивись на це фото .—я глянула і справді трохи розтанула .Воно було таким красивим і милим .
—Справді гарне ,навіть дуже. Що ти будеш з нею робити ?
—Кину собі в історію і дещо напишу. Чекай відмітку .—він лукаво посміхнувся .
—І що ти там вже збираєшся написати ?Ей ?—він ще більше почав сміятись .—Ну ,Марк ,покажи .
—Сама побачиш .—він підняв телефон вище і я не змогла дотягнутися .—Значить так ?Хочеш війну ?—я побачила на дивані подушку і одразу вхопила її до рук і кинула в Гавриленка .
—Ей , мала .Спокійно .—він почав прикриватись руками ,а я кинула в нього ще одну подушку. Потім ще одну .Та коли моя "зброя " закінчилась в гру вв'язався Марк.—Ну все ,тобі хана ,Ніко. —він лукаво посміхнувся і пішов в мій бік .Я побігла назад .Та опинилась в глухому куті .Гавриленко навис прямо наді мною і тікати було нікуди. Поставив руки на стіну і цим перекрив мені вихід ,а тоді підхопив на руки і поніс .
—Марк ,ей .Це що таке ?
—Помста , Веронічко ,помста .
—Ей ,амебо ,я зараз тобі як помщусь. —я вп'ялась йому в плечі своїми нігтями.
—Ммм...—на його лиці з'явилась єхидна усмішка .—Люба ,ти вирішила зробити мені масаж ?Приємно звісно ,але можливо ,не в перший день нашого "зустрічання "?—він поставив мене на землю і почав лоскотати .Це було моє слабке місце .Я з усієї сили почала сміятись ,а він все не припиняв .
—Марк ,ну ,будь ласка ,ну припини.
—Цього мало ,мала .—я хочу зтерти цю єхидну усмішку з його лиця .Ну зараза .
—Ну Марккк...
—Більше не називай мене амебою ,Веронічкоооо...—він таки відпустив мене. Я перевела дихання і сіла на диван .
—Ненормальний .—остро кинула Марку .
—Прямо як ти ,а зараз не заважай мені робити сторіс .Не руш мої наполеонівські плани .
—Надіюсь ,що мені після твоїх планів не захочеться провалитись під землю .
—Ну побачимо .—і знову ці бісики в очах .Що він задумав ?Я взяла свій телефон і почала гортати соціальні мережі ,як раптом Марк згадав мене в сторіс .Я подивилась .Наше фото і надпис:
"Я думав ,що кохання ніколи не ввірветься в моє холодне і темне серце ,та ти змогла змінити мене і мою думку .Тепер в мене є ти .Дякую ,що дозволила мені відчути ,що таке справжня любов ,моя синьоока принцесо...(і далі мій нік і красиві смайлики з сердечками )"
В мене просто не було слів.
—Виявляється ,ти ще той романтик ...—я глянула на хлопця ,він якраз очікував на мою реакцію .
—Хм...Читання книг дало свої результати .—він так щиро і мило усміхнувся .—Мені ще довго відповіді чекати ?
Я почала створювати сторіс .Додала слова :
"Дякую ,що просто з'явився в моєму житті .Любові не існує —думали ми ,та поки не зустріли один одного .Дякую ,любий ...(ну і куди ж без сердечок)."
Марк побачив повідомлення і глянув на мене .
—Ну що ж ,гра почалась .Шляху назад немає .Уявляю скільки всього на нас посипеться за ці декілька днів через наші стосунки ,та ми маємо триматись ...Перші поширення сторіс вже пішли .Напевно нам вже почали перестати кості .
—Барбі з накачаними губками вже обговорюють кікомору ,яка причарувала самого Марка Гавриленка .—награно сказала я.
—І поки всі обговорюють наші раптові стосунки ми маємо хоч якусь легенду придумати ,а то швидко спалимось .Я ж майже нічого про тебе не знаю.
—Ок .Давай спочатку.Пропоную про першу зустріч не брехати. Скажемо ,що спочатку ненавиділи один одного ,а потім це переросло в щось більше і ми закохались один в одного .
—Згоден .Давай тепер просто бліц питань по черзі .Я маю знати про тебе все .
—Ну все я тобі точно не розкажу ,але давай .
—Як звати твоїх батьків ?
—Батько Володимир ,а мати —Олена .Вона померла минулого року. Про Лідію ти знаєш .В сім'ї я одна .Тепер ти .
—Маму звати —Мері .Вона з США .Тато —Артем .Жив в Україні ,але потім переїхав в Америку.Має свій бізнес .В сім'ї я теж один. Твої друзі ?
—З Анею ти знайомий і є ще Мія .Вона в групі підтримки "Сокола "танцює .Ми з ними з дитинства дружимо .
—Ясно.В мене є найкращий друг —Джеймс.Дружимо зі школи.Він для мене вже як брат .Грали в одній команді .Ким хотіла стати в дитинстві ?
Я почала сміятись .
—Тільки обіцяй ,що не будеш сміятись .
—Гаразд.Ну ?Мені вже аж цікаво стало .
—Швачкою .
—Ніко ?Ти ?—він ледь стримував сміх .
—Ти ж обіцяв .—я ображено глянула на нього .Хоча це й правда було смішно .
—Добре ,не буду ,а я хотів стати садівником .
—Чесно ?—це вже я почала смітись.
—Мені просто з дитинства дуже подобались квіти.
—Розумію ,але це справді класна професія ,просто не очікувала це від тебе почути .
—Улюблена страва ?
—Ммм...все, що солодке .А ти ?
—Рис з морепродуктами .Є якісь хобі ,захоплення ?
—З дитинства ходила на танці ,була навіть в групі підтримки. Ще люблю малювати .
—А я з дитинства ходжу на хокей,ще захоплювався хімією .Навіть пробував створювати власні парфуми.
—Вау ,це дуже цікаво .Після перегляду фільму "Парфумер" я просто обожнюю парфуми .В мене навіть є своя міні колекція .Покажеш мені якось як це все робиться ?
—Звісно ,коли буде час .Маєш якісь особливості на тілі ?
—Хм ...—я задумалась ,а тоді підкотила штанку і показала на нозі шрам в формі сердечка .—В дитинстві я впала на залізний штир і залишився такий знак .А в тебе щось є ?
—Лише тату. —він підняв футболку і я побачила надпис:"Живи на повну "
—Класне тату .А ...я ж головне забула запитати.Коли в тебе день народження ?
—10 червня ,а в тебе ?
—15 квітня .Скоро вже ...
—Так.Думаю ,що на сьогодні досить запитань.
—Я теж .В нас тренування через дві години .Давай збиратися .
—Що ?Я ж ще заяви навіть не написала .Завтра вже піду ...
—Ні .Заява —це не проблема .Ми з директором в хороших стосунках ,тому ти зможеш одразу тренуватись. Не хочу чути ніяких відмовок .Ти ж обіцяла .
—Гаразд .—я усміхнулась і з пакетами пішла переодягатись. Тоді знову повернусь в команду .Аж не віриться. А я справді скучила за танцями і за деякими дівчатами .Мені дуже подобалось танцювати ,та після того що сталось ,я забула про все ,про свої мрії і захоплення .Та тепер все буде інакше. Я переодягнулась в одяг ,який купив мені Марк і повернулась до хлопця .Ми ще поговорили трохи і поїхали в клуб .Було так хвилююче ,та я тримала Марка за руку і мені ставало спокійніше .