РОЗДІЛ 26. ПОСЛАННЯ ДІЙСНОСТІ.

26 травня 1942 року.

Текст, написаний на артилерійському снаряді:

«Хоч як це парадоксально звучить, але кожен снаряд, подібний до цього, спрямований у ваш бік, у бік армії Роммеля, наближає мир – кожна смерть наближає нове народження і кожна зруйнована будівля благоденство міст. Сьогодні ми воюємо тут, на пісках, в ім'я миру там, де проростає трава. Якими б словами ви не виправдовували цю війну, які б приводи ви не створили, ви є насправді всього лише вбивцями – вбивцями мільйонів чоловіків, жінок і дітей: ніщо нездатне змити кров з ваших рук – ні ваші позитивні дії та бездіяльність. Доти, доки ваші пропагандисти будуть вихваляти ваших воїнів і генералів, а насправді ж нічим не примітних убивць, число людських жертв у нашому світі анітрохи не зменшиться, бо пропагандисти є найголовніше паливо війни. Всякий божевільний диктатор узурпувавши владу, і ваш, безумовно, не виняток, несамовито бажає увійти в історію під прапором «величі» і «легендарності» – найефективнішим і найпростішим способом, в силу своєї метафізичної сліпоти він обирає зачаття війни, бажано якомога більш глобальної, анітрохи при цьому не розмірковуючи про людські трагедії мирних жителів, про втрати і страждання подібних до себе людей... Що є всяка війна? Найбільш швидкий і простий механізм з утилізації молодих поколінь – поколінь живих, здорових і розсудливих. Перша Світова війна нічому не навчила не тільки вас, а й увесь світ – розумні й справді цивілізовані держави домагаються своїх цілей на зовнішньополітичній арені аж ніяк не за допомогою багнетів, куль і гармат, але за допомогою економіки, торгівлі, ринків збуту, фінансового та інтелектуального капіталу: у сучасному світі не обов'язково мати у своїх кордонах території, щоб володіти контролем над ними у всіх сферах – кілька вміло використаних ліквідних папірців здатні підкорити більше земель, ніж солдат зі зброєю в руках, а розв'язування воєн... це доля неосвічених дикунів, чий розум схильний до волі інстинктів і не здатний до творення».

Текст, написаний на артилерійському снаряді:

«Всякий геноцид, грабіж, всяке вбивство і всякої людини, що створила війну, а відповідно і уявила себе богом, у той чи інший час свого земного існування наздоганяє жорстока відплата: чи то у вигляді позбавлення життя, майна або ж здоров'я – божественна справедливість непідкупна, бо здатна бачити в сутність природи всякого єства. Перед Богом ти не виправдаєшся, не зможеш сказати, що виконував злочинні накази тому, що інакше вчинити не міг – бог бачить усі твої думки та почуття. На суді перед Богом, який нерідко відбувається ще й під час земного життя людини, у тебе не буде ні адвоката, ні прокурора, бо божественний закон не вимагає формального визначення, а судовий процес – тисячі дріб'язкових умовностей: ти не зможеш затягувати прийняття рішення щодо тебе за допомогою лакун у законі та судових зволікань. Навіщо ви знищуєте дітей? Невже вони у ваших очах також є «злочинцями», подібно до нас, повнолітніх з інших народів, тільки лише тому, що народилися не в лонах німецької нації? Навіщо ви масово знищуєте ні в чому не винних людей? Ваші полонені, які перебувають у нашому розпорядженні, стверджують, що ви здійснюєте ті дії в ім'я дослідів, а відповідно і розвитку науки, а також в ім'я донорства для власної армії – ваші полонені також, як і ви в майбутньому, посилаються на виконання наказів: для вас добре, що у вашій армії занадто великий офіцерський склад і вам є на кого послатися – а ви, ніби заблудлі вівці, не знаєте і не розумієте, що робите... але хіба ви позбавлені пастора? Тільки лише потрапляючи в полон ви «усвідомлюєте» справжню дійсність, але якби вам ніколи не бачити полону, то ніколи вам, відповідно, і не прийти до цього усвідомлення. Ваш пастир, за яким ви сліпо йшли, навіки залишив клеймо на вашому народі, на вашій нації і пляма ця – кривава: подібні плями не змити нічим, навіть сотнею років наполегливо створюваного благоденства для десятків інших, які беруть і не беруть участь у цій війні, народів.»

Текст, написаний на артилерійському снаряді:

«Гітлерівський нацизм і фашизм відкрили перед обличчям нашого світу скриньку Пандори – вони показали один із варіантів дії та існування: в історії було багато тиранів і диктаторів, але після Гітлера вони вже ніколи не будуть такими, якими були до нього. Більшість країн у майбутньому ще зіткнуться з пропагандою, придушенням вільнодумства, культом особистості та агресивною зовнішньою політикою – незалежно від результату цієї війни, Німеччина 1930-1940-х років буде для них прикладом. Ці процеси вже не зупинити – не зупинять їх наші бомби, ракети і кулі: вони здатні знищити конкретний приклад фашизму і нацизму, але не історичний приклад загалом – як це божевільно не звучить, але багато лідерів нашого майбутнього світу бажатимуть бути на місці Гітлера... так само зухвало нехтуючи законами анексувати чужі землі, мотивуючи подібні дії розширенням життєвого простору і створенням безпечних територіальних зон. Анітрохи не замислюючись над тим, чому впав Рим, люди створили другий і третій Рим, наївно вважаючи, ніби подібні починання матимуть успіх – ідея Риму мертва: вона – надбання історії! Ні четвертий, ні п'ятий Рим не проживуть у нашому світі й чверть століття, бо вони будуть мертвонародженими! Доти, доки певна категорія фанатичних людей, лукаво маніпулюючи історією, створюватиме репресивні режими, які, своєю чергою, виправдовуватимуть свої злочини захистом нації, нам не бачити на цій планеті міцного і справедливого миру. Вони створять і свої божевільні ідеї, на кшталт ідей Судета і Тешинських земель, щоб явити народу удавану «турботу», а також упевненість у тому, що він не буде «покинутий», бо якщо про когось турбуються на чужих землях, то чи є сумніви в тому, що про народ думатимуть на його власній землі? Так вони пробудять безпрецедентну підтримку свого божевілля в плебсу... Ну а поки, смакуйте ж просвіту за допомогою сили!»