ЗАПИС 1.

                                               "Ашхіхарата аумба факара. Сартусах!"
Переклад - "Між нами тайн не має, хоч ми й далеко, зв'язок відчуваю. Завжди пам'ятаю обов'язок свій!"

Завжди мріяв почати з творчості Сартіта, з епохи осмислення, давно знищенної цивілізації Занторіанців. Пишу цей щоденник, для себе, в надії пізнати в собі щось нове. Я дуже радий що маю змогу писати, фізично, мені завжди видавалось це вміння істот романтичним. В руці у мене предмет, променева стріла, назв їй незліченно багато. У людей це називається ручка, перо, олівець. Переді мною трансформована дошка-блокнот, з квазікуба, створюю пам'ять, вона відразу у ньому зникає й залишає мій слід, який за потреби завжди виринає.
Зореліт "Тіней" вкрай застарілий, таких не бачив, проте знав. У цих далеких частинах дикого всесвіту бувають й гірші. Бачив Іншосвідомих, так близько, відчував їх ходу. Вони як ми, проте холодні, енергія їх тіл проста і замкнута єдиним джерелом. Масштаб їх знань вражає, вважаю неосяжним у рамках індивіда. Свідомість їх складна, як добре що в них є інструктаж.
Сьогодні у перше, наживо, побачу людей. Навіть кількох одночасно. Розумію що вони на шляху, обмежені, не мають змоги розпізнати потоки.
Знаю, слова для них украй важливі.

Незвично знаходитись у тілі твердому, обмежені рухи, хвилює..
Кінець.

Блакитна купольна система зали Знань, віддалено, нагадувала літнє безхмарне небо. Підлога тут була суцільна, без просвітів, встелена жовтими мега квазікубами, до самого кінця.
Першим хто пройшов через портал був Стів:
- Оце так! Ніякого тобі аквахумусу. Нарешті, майже по людські все виглядає!
Назвемо її кімнатою Землян! Згодні?
Незнайомий голос відповів:
- Можна й так, але Іншосвідомі називають це місце залом Знань!
- Що?
Стів різко повернувся, разом із ним й всі інші.
- Я кажу що ми у кімнаті Знань.
- Хто ти?
Софі доброзичливим й трішки схвильованим голосом звернулась до незнайомця, який стояв на віддалі.
- Ім'я моє вам не вимовити, воно передається не словами, для вас я Діджей.
- Ти тільки що придумав?
З посмішкою, запитав Григорій.
- Так, тільки що. Я знав, такі бувають!
Діджей спародіював посмішку.
- Зрозуміло. До речі моє ім'я Григорій, це Стів, Софі та Адам.
- Привіт..Приємно познайомитись.. Привіт!
- Мені також приємно! Діджей.
Я житиму поруч.
- Ти також Іншосвідомий?
Запитав Адам
- Ні, я представник АС.
- Ти з Альянсу, чому ти тут ?
Продовжив розпитувати Адам.
- Навчаюсь, пізнаю себе і світ. Подорожую.
- Турист значить?!
Пробурмотів, посміхаючись, Стів.
- Турист !
Діджей посміхнувся у відповідь.

Влетівши через портал, Іншосвідомий, втрутився у розмову:
- Просимо всіх розміститись у ваших нових квазікімнатах. Ви житимете поруч, вам надається право, за вашим бажанням, під'єднуватись до бази знань зорельота. Можливості доступу, від сьогодні, розширені.
Мега квазікуби почали зміщуватись, перерозподілятись у просторі, створюючи капсули. Це були прості, відокремлені одна від одної кімнати. Всередині усе було з трансформованих квазікубів: двері, шафа, ліжко, туалет і душ. Замість води використовувався гель, кольору зеленої мокрої трави. Стікаючи по тілу він не залишав жодного сліду, дарував відчуття свіжості й бадьорості, ще більшої ніж від звичної для всіх, колись, води.

Кімнатне світло, тон, яскравість, регулювались думкою. За допомогою якої перебуваючи на капсульних ліжках, телепатично, вже з першого дня всі мали змогу спілкуватись. Ця додаткова опція вражала, проте недовго, через незв'язну і неконтрольовану словесно-образну картинку яка виходила сама собою.
Стів:
- Як тобі нова кімната? Ну що так довго... (зображення землі, Іншосвідомих, зал знань, Діджей)
Григорій:
- Круто!.. Що за потік картинок..це його? ( зображення Стіва, кімната..)
Відкрилась бібліотека! Якраз знайомлюсь з культурами цивілізацій, членами альянсу.
- Усе змішалось! Що? АА.. Я зайду!

Софі спілкуючись з Адамом побачила свій образ, почула нерозбірливі слова.
А Адам бачив руки й плечі, обійми, а потім незнайомий голос пролунав:
- Прощай Софі...надіюсь...
Кількох спроб виявилось для всіх достатньо. Вже через тиждень вони повернулись до звичного, людського, методу комунікації.

Кожного ранку, до початку сніданку, Адам з Григорієм нарізали круги ідеально спроєктованою для цього площею Темної Нескінченності. Кілька разів вони намагались зміряти залу, зрозуміти де її межі, але тридцяти й сорока хвилин, навіть однієї години бігу в одну з сторін виявилось недостатньо. Лайт-тани, летючі світильники дбайливо надані Іншосвідомими освічували їхній шлях. Вони слідували перед ними та що більш важливо вказували дорогу назад, до порталів.

- Який же бардак коїться у нас в головах!
Розпочав розмову Адам.
- Так, цей телепатичний зв'язок передбачений явно що не для людей. Ми усі це справно доказали!
- Ми й з простими словами важко справляємось!
Відповів Адам
- Хе-хе, це влучно ти сказав. Я на своїй шкурі це пізнав, й не раз. Коли навчався технічному аналізу.
- Слухай, я нічого не січу у цьому трейдингу!
Розкажи чим ти таким займаєшся?
- Я спробую, не обіцяю, це важко пояснити на словах. Це як в Іншосвідомих з їхнім спілкуванням, потребує іншого підходу, незвичного для більшості людей.
- Стало ще цікавіше, розповідай!
- Я трейдер, можна й спекулянт! Такі як я вивчають графіки, постійно. Принаймні я меж цих не бачив, досі вчусь. Основна ціль навчитись розпізнавати графічні образи що виникають на екранах, в торговельних терміналах, доступ до яких надають брокери.
- Угу..
- Так от, продовжу! Здається просто, графік вверх чи вниз, проте повір нічого там простого не має. В основному люди в погоні за грошима не навчаються, а лише гадають як ринок себе поведе. Такий підхід згубив Бог зна скільки життів! Вони у підсумку завжди усе втрачають! Але не будем зараз про сумне.
Задача полягає, якщо спростити, у тому щоб в слушний час відкрити лот, це називається позицію відкрити. При цьому важливо керуватись не лише досвідом спостерігання, але й поєднувати його з фінансовим і ризик менеджментом.
- Так, а це вже складніше! Що ще за менеджмент такий?
- Індивідуальний, по суті це правила поведінки. Вони встановлюють межі максимальних втрат у відсотках від твого депозиту. Депозит це твої гроші, капітал яким торгуєш. Продуманий менеджмент дає орієнтир щодо доходу та збитку який тобі потрібно фіксувати. Без правил цих усе летить під три чорти. А найважче, для початківця, навчитись слідувати своїм же настановам.
Я можу розказати більше, якщо не нудно?
- Хух.. А вчитись й бігти украй важко. Пропоную продовжити в іншій атмосфері?
- Ок, я тільки за!
- А що ти скажеш про Діджея ?
Запитав Адам.
- Напрочуд говірливий, сьогодні зранку я його зустрів. Ми трохи перекинулись словами, більше він запитував. Ви з ним у цьому дуже схожі!
- Вибач за мою манеру спілкування, це професійне!
- Та все ок, жартую я! Присягаюсь, жінки точно мають бути у захваті від тебе!
- Поговорити люблять всі!
Адам посміхнувся.
Григорій продовжив:
- DJ не як Іншосвідомі. Його цікавило моє життя.
Мені він сподобався. Лише його око..
Григорій зробив спантеличену гримасу.
- Так, це не можливо не помітити. Коли учора він до мене підійшов єдине що я бачив це його велетенське око, наче моя голова. У мене аж мурашки по тілу пробігли! Навіть зараз, дивись!
Адам показав свою руку.
- Аналогічно.
До речі, я його про дещо запитав, хоч і було незручно. Про його стать.
- Ох, у лоб, ну ти даєш?! І що він, чи вона сказала?
- А ти готовий ?
- Не томи, звичайно ж так!
- Жодної !
- Тобто? Він гермафродит?
- А тепер готовий ?
- Вже не знаю..
Засміявся Адам
- На їхній планеті в основному всі без полі та не мають здатності відтворюватись.
Але є й ті, як ти сказав, гермафродити. Їх меншість.
- Вау!
Виходить, в плані роду, ми можемо сприймати DJ як завгодно?
- Він сказав що не має різниці.
І додав що енергетика яку він бачить в нас більш наближає його до Софі.
- І в чому ж відмінність енергетична, він пояснив?
- Ні! Я чесно кажучи й не запитував.
- Логічно! Потоки, енергія, для мене також це все вкрай незрозуміло.