SOS..

   Пронизуючий до кісток писк, в мить, розбудив усіх. Іншосвідомі майже одночасно з ним увірвались у кімнати Стіва, Адама, Григорія та Софі, наказавши слідувати за ними, без жодних пояснень. Та й запитувати про причини такого рішення нікому з них не хотілось, значно більшим було бажання позбутись нестерпно-кричащого, пульсуючого, звуку в голові який буквально рвався назовні. Відчуття були такі що от-от голова вибухне.
Пробігши крізь десяток сотоподібних порталів учасники спринту опинились у незнайомій кімнаті, в яку зовсім не проникав переслідуючий їх вбивчий пискіт. Полегшення було невимовним. Проте куди більшим за нього стало здивування від побаченого.
Адам зі Стівом зустрілись поглядами, у перше, чого здавалось не можна було сказати про Софі і Григорія, яких видавали їх щасливі очі. Втім вони обмежились лиш цим.

- Доброго ранку незнайомці ! Я Стів.
Стів, першим, надірвав напругу що зростала.
- Вітаю! Адам.
- Новоприбулі? Як давно? До речі я Григорій.
- Більш як два роки. Приємно познайомитись! Софі.
- Шість місяців.
Адам синхронно з нею відповів.

Стів не приховував свого задоволення, білосніжна посмішка не зникала з його обличчя ні на секунду, відколи він побачив Софі і Адама.
- Ну нічого собі, ми з Григорієм вважали себе старожилами на цій космо-вечірці, а виявилось що це не ми! Зізнаюсь, стало навіть трохи сумно.
- Він жартує, авжеж ми надіялись що не самі. Ми раді вам!
Григорій обірвав Стівову шараду. Софі посміхнулась у відповідь.

Іншосвідомі:
- Увага, ситуація небезпечна! Важливо щоб кожен з вас виконував, невідкладно, усі вказівки які надійдуть від нас найближчим часом. На цю мить вам достатньо знати що на нас напали. Наші агресори Асхварці!
- Зачекайте, на скільки все погано? Які наші шанси?
Дратівливо, з острахом, вигукнув Стів.
- Ми зробимо усе можливе, щоб відбити атаку і врятуватись. Якщо ж нам не вдасться ви маєте скористатись порталом Сітх, він відкриється коли настане час. Один з Іншосвідомих поворотом тулуба й одночасно двома верхніми кінцівками, немов борт провідниця що вказує пасажирам на рятувальні виходи, вказав в сторону порталу, який на відміну від інших був червоного кольору.
- Куди він приведе нас?
Софі, на мить, випередила з цим самим запитанням усіх інших.
- Надіємось, сьогодні, вам не доведеться цього дізнатись.
Іншосвідомі стрімко розвернулись й покинули зал Сітх.
В цей раз задіявши усі п'ять кінцівок. З небаченою досі швидкістю, за допомогою одного велетенського стрибка, метрів на двадцять, вони один за одним влетіли у портал.
- Як чудово, в їхньому стилі! Хто зрозумів коли нам заходити в цей диявольський портал?
Звернувся до всіх Стів.
- Моторошно якось! Надіюсь ми збагнемо це раніше ніж нас знищать!
Відповіла Софі.
- Перепрошую, чи знає хтось з присутніх хоч щось про цих Асхварців, що вони за створіння?
Запитання Адама залишилось без відповіді. Тиша залишила на їхніх обличчях слід розгубленості та зароджуючогося відчаю.

Іншосвідомі активували всі наявні захисні системи, що були в їхньому розпорядженні. Одночасно з цим, намагаючись відірватись, була віддана команда пришвидшити політ зорельота, який і так рухався зі швидкістю близькою до світлової. Асхварці переслідували Іншосвідомих атакуючи інтелектуальне ядро корабля, частково зламуючи й поневолюючи його, що являлось звичною стратегією для них. Кожен раз, захоплюючи судно, Асхварці збагачувались найціннішим ресурсом у всесвіті, знаннями, найбільшими носіями яких були Іншосвідомі. Вартові знань завжди вчасно самознищувались у моменти поневолення кораблів, позбавляючи загарбників можливості заволодіти найбільш цінними, стратегічними, ресурсо-знаннями Альянсу. Однак Асхварцям, часто, усе-таки вдавалось викачувати чималу базу з пам'яті самого корабля. Нападники зі значною вигодою торгували нею в межах Дикого Всесвіту. Так було прийнято називати ті частини світу в якому мешкали цивілізації які з різних причин не могли чи не бажали стати членами Альянсу Свідомих.

Бувши найагресивнішою інтелектуальною формою життя, однією з найвпливовіших у частині Дикого Всесвіту, вони вже традиційно, мільйони років, збагачувались шляхом захоплення інших цивілізацій, знищуючи найрозвинутіші з них. Ідеологія Асхварців брала свої витоки з стародавніх послань предків, що стверджували про обраність їхнього виду. Незламні скрижалі закликали виконати свою місію, стати єдиною свідомою цивілізацією у всесвіті. Не пам'ятаючи часів з яких прийшли ці знання Асхварці тим не менш чітко слідували ним, безперервно та безкомпромісно воюючи і вбиваючи задля вічного життя, обіцяного їм стародавніми пророцтвами. В дійсності більшість з них мотивувалася збагаченням і страхом, породженим думкою про те що якщо не вони диктуватимуть правила всесвіту, то обов'язково у ньому знайдуться ті які вчинять з ними так саме як їх предки вдіяли з десятками, за легендами з сотнями, інших. Навіть ті з них які хотіли припинити епоху варварства вважали що червону лінію вже давно пройдено і зло яке вони вчинили неможливо ні виправдати, ні стерти з пам'яті макровсесвіту. Асхварці навмисно приховували масштаби своїх злочинів і ця несказанність створювала ще більший ореол страху, який буквально змушував тремтіти технологічно примітивні види. Така тактика справно працювала, цивілізації у різних куточках безмежного всесвіту наділяли їх фантастичними силами. Подібні ж Асхварцям види, агресори, часто приписували їм свої злодіяння задля того, щоб уникнути покарання, виправдовуючи себе в очах Альянсу.
Технологічно Асхварці були супер розвинуті, по мірках Дикого Всесвіту. Їхні технології у багатьох частинах безкрайнього космосу, неодноразово, сприймались цивілізаціями як дива, що змушувало їх жертв здаватись без боротьби, уповаючи на милість більш розвинутого біологічного виду. Здебільшого усе закінчувалось повномасштабним знищенням, рідко коли поневоленням. Вони володіли технологією, що значно посилювала їхню еволюційно породжену, телепатичну, здатність контролювати інших свідомих істот. За допомогою неї агресори змогли проникати у свідомість цілих цивілізацій. Залежно від рівня впливу якому піддавалися види, процес знищення міг виглядати вкрай впорядковано. Представники поневолених народів, одурманені Асхварцями, безперервно створювали для своїх побратимів колективні могильники, куди ті прибували самі, незліченними потоками, у чітко визначений для смерті час. Смертники по неволі сліпо підкорювались методу знищення. Цілі планети зникали з радарів життя разом зі знищеними культурами що процвітали на них.
Сьогодні Асхварці не змогли протистояти антипроменевій системі Іншосвідомих, навіть більше, скориставшись ситуацією вартові альянсу нанесли контрудар. Пряме влучання нейроквантового пострілу за лічені секунди спопелило зореліт нападників.
У кімнаті Сітх, одноголосно, було вирішено знаходитись на всяк випадок ближче один одного, поруч з червоним порталом. Утікачі зручно вмостились на квазікубах, які завжди були напохваті в кожній з кімнат. Окрім своїх трансформативних властивостей перетворюватись у складні геометричні поверхні, підкоряючись думці того хто їх торкався, вони також слугували конектором з централізованою базою знань корабля. Достатньо було лиш сформувати запит і інформація у вигляді тексту, звуку та зображень, виникала перед очима або й звучала у вухах. Можна було навіть завантажити знання експрес-методом, прямо у пам'ять. Часто потім, після такого, приходилось сидіти неначе зомбі, згадувати годинами те що тільки що було завантажено. Мозок автоматично проганяв весь матеріал після запису, систематизуючи інформацію як справжні, розтягнуті у часі, спогади.
Стів спробував експрес-метод першим, кілька місяців тому. Він сказав Григорію :
- Процедура не з самих приємних! Вчора, після неї, я сидів незворушно десять годин підряд і капав слиною сам на себе. Відчував себе овочем в якого встромили флешку. Це було дуже жалюгідно, але й не менш пізнавально!
Доступ до інформації був лімітованим, запити необхідно було погоджувати з Іншосвідомими завчасно. Переважно вони відмовляли, аргументуючи це тим що на даній стадії розвитку ці знання не є важливими й не принесуть жодної користі.
Адам занурився у бібліотеку даних, того що стосувалось роботи мозку людини. Іншосвідомі знали як формуються звички людей та як за потреби ефективно змінювати їх.
Стів вивчав новітні розробки у сфері штучного інтелекту. Іншосвідомі, якимось чином, зчитували інтелектуальні напрацювання людей в усіх важливих сферах.
Григорій та Софі сиділи мовчки, витаючи у своїх думках і час від часу, непомітно для інших, поглядали один на одного.

Іншосвідомий стрімко влетів у кімнату.
- Ми відбили атаку! Хвилюватись більше не варто.
- Ура!
Вигукнула Софі, стискаючи кулаки від задоволення.
- Ну нарешті ! Ох і понервувати ви нас змусили!
Додав Стів.
- З цього дня ви будете мешкати поруч, ваша група офіційно розширена. Прошу пройти за мною, я покажу вам нову домівку.
Іншосвідомий вказав на один з порталів і всі гуртом рушили за ним.