Еволюція Графомана

Епоха Механіки (Стімпанк)

Гуси пішли на суп (і це була найсмачніша частина експерименту). Вулик віддав сусіду. Остап поліз на горище і дістав "Святий Грааль" — дідову друкарську машинку "Ятрань". Важка, чорна, залізна, надійна, як радянський танк. — Оце звук! — радів він, здуваючи пил віків. — Клац-клац-дзинь! Це музика! Одразу відчуваєш себе Хемінгуеєм десь на Кубі!

Він заправив папір. Вдарив по клавішах так, що стіл здригнувся. "Вона увійшла в кімнату, прекрасна, як ранкова диня..." — Дідько лисий! — скрикнув Остап. Хотів написати "дива", а палець, звиклий до сенсорних екранів, зіслизнув і вдарив не туди. Рука автоматично, на рівні рефлексу, потягнулася вправо, шукаючи мишку, щоб виділити слово і натиснути Backspace. Мишки не було. Курсора не було. Ctrl+Z не працював. Реальне життя не мало функцій скасування. Слово "диня" чорніло на білому папері як вирок романтиці.

Він спробував замалювати коректором — вийшло, ніби сторінка хвора на лишай. Спробував переписати зверху — літери злиплися в чорну пляму. На п'ятій сторінці, коли через западаючу літеру "П" героїчний "полководець" перетворився на "олководця", а "диня" еволюціонувала в "дулю", нерви здали. — Тепер я розумію, чому всі класики пили, — прошепотів Остап, дивлячись на гору зіпсованого паперу, що нагадувала кучугуру снігу. — Це не творчість, це слюсарна справа!

Василь Ширман

Подобається

#732 в Різне
#363 в Гумор
#1865 в Фентезі

У тексті є: сатира на сучасність, технології майбутнього, іронічне фентазі

Відредаговано: 22.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись