Епоха Органіки та Блекаутів (Середньовіччя)

— Добре, — сказав Остап, замотуючи пальці пластирем і випльовуючи пісок. — Камінь — це занадто. Підемо шляхом класиків. Пергамент, перо, свічки. Це екологічно, автентично і, що головне в наших реаліях, енергонезалежне. Ніяких тобі графіків відключень, ніяких павербанків!

Він підійшов до справи фундаментально, з розмахом агрохолдингу. Щоб писати пером, треба гусак. Щоб писати при свічках (бо світло вимикають за графіком 4 через 4, а іноді й "на невизначений термін"), треба віск. Остап завів двох гусей на заскленому балконі і поставив вулик на даху гаража. А папір вирішив робити власноруч з очерету, який цілий день косив, стоячи по коліна в болоті на ставку за містом.

Пекло почалося на другий день. Гусак, якого Остап пафосно назвав Пегасом, виявився створінням сатанинським. Він не хотів ділитися пір'ям заради високої літератури. Він хотів крові. Щоразу, коли Остап намагався делікатно висмикнути "знаряддя праці", птах шипів, розкривав крила на два метри і атакував із люттю літературного критика, який читає дебютний роман бездарного блогера. Балкон перетворився на зону бойових дій.

З вуликом теж не склалося. Топити віск виявилося довше, ніж писати. Вся кухня була заляпана липкою субстанцією, яка застигала швидше, ніж думки. А виробництво папірусу? О, це була окрема драма. Пресувати очерет праскою (яка працювала тільки коли було світло) виявилося поганою ідеєю.

Уявіть картину: вечір, за вікном темрява блекауту. Романтична напівтемрява, яка більше нагадує склеп. Сидить Остап. Руки покусані бджолами і розпухли так, що нагадують боксерські рукавички. Обличчя подряпане "Пегасом". Одяг у воску. У кімнаті стоїть густий, нестерпний запах гнилого болота (від недосушеного очерету) і їдкого пташиного посліду (від натхнення, що живе на балконі). Він тремтячою рукою вмочує вирване в бою гусяче перо в саморобне чорнило з бузини. Ставить жирну фіолетову пляму на кривий аркуш. І розуміє жахливу річ: поки він гарував господарство, поки воював з природою, він забув сюжет. Взагалі. В голові — тільки ґелґотання гусей, гудіння бджіл і розклад ДТЕК. Творчість вмерла під вагою побуту.