Заява за фактом евакуації транспортного засобу щодо порушення прав споживача.

Для подачі цієї заяви необхідно:

Скопіювати зразок заяви на власний комп’ютер. Підставити усі необхідні дані щодо себе, осіб, які здійснювали евакуацію та зберігання транспортного засобу, дати, місця, тощо. Роздрукувати заяву, підписати. Зробити копії документів (акту огляду та тимчасового вилучення, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документів про оплату транспортування та збереження транспортного засобу), на кожній копії зазначити: «З оригіналом згідно», поставити дату, підпис, прізвище, ініціали (тобто завірити копію). Усе це в одному конверті відправити за вказаною у заяві адресою та чекати відповіді.

У разі, якщо по заяві буде ухвалено рішення, з якого випливає порушення закону особами, які здійснювали евакуацію та збереження транспортного засобу, копії відповідних документів доцільно додати до позовної заяви про захист прав споживачів, яка наведена у подальшому розділі цієї книги.

Зразок заяви наведено нижче.

До Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1

(Від кого. Особисті дані – прізвище, ім’я, по батькві, адреса реєстрації (адреса проживання, якщо відрізняється), індивідувальний податковий номер, номери засобів зв’язку, за наявності – адреса електронної пошти)

Про порушення прав споживача,

ЗАЯВА.

«___»_________20___р. інспектором з паркування (вказати ПІБ та посаду) тимчасово затримано належний мені транспортний засіб, а саме: (вказати марку, модель, номерний знак транспортного засобу). Вказані дії було вчинено за адресою: (вказати адресу місця, з якого було евакуйовано транспортний засіб). Транспортний засіб поміщено на штраф майданчик за адресою: (вказати адресу).

Мені відмовлялися повертати транспортний засіб без сплати, окрім штрафу у справі про адміністративне правопорушення, також за «послуги», а саме: «збереження ТЗ на спец майданчику» (вказати суму) причому отримувачем є (вказати орган влади чи юридичну особу, усі відомі дані), та «транспортування ТЗ», (вказати суму), отримувачем є (вказати юридичну особу або ФОП, усі відомі дані).

Вказане підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, платіжними документами.

Вважаю, що примус до сплати вказаних сум, під загрозою неповернення належного мені майна, є порушенням моїх прав, як споживача. При цьому, згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, вказана Служба є центральним органом виконавчої влади у галузі, серед іншого, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, тому вжиття відповідних заходів входить до компетенції Служби.

Порушення моїх передбачених законом прав, як споживача, є очевидними, з огляду на таке.

Згідно ст..1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», та враховуючи, що навіть у платіжних документах вказано, що це є оплата за «послуги», сфера дії вказаного Закону розповсюджується на зазначені відносини.

Разом із тим, по-перше, я не замовляв ані послугу транспортування належного мені транспортного засобу, ані послугу його збереження. Транспортний засіб вибув з мого володіння поза моєю волею, та мене було поставлено перед фактом необхідності оплати вказаних «послуг» для його повернення, тобто – відновлення мого права власності (можливості володіти, користуватися та розпоряджатися моїм майном).

Стосовно «транспортування ТЗ» необхідно зазначити таке.

Відповідно до ст..909 ЦК, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

По-перше, ніякий договір перевезення не укладався. По-друге, як видно з акту огляду та тимчасового вилучення транспортного засобу, я не довіряв вантаж перевізнику, не визначав пункт призначення перевезення, не був тим, хто доручав перевізнику будь-які перевезення належного мені майна. Отже, я не є стороною у договорі перевезення, а відтак, і підстави оплати вказаних «послуг» відсутні.

Стосовно «збереження ТЗ на спец майданчику», необхідно зазначити таке. У відповідності до ст..936 ЦК, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. У відповідності до ст..937 ЦК, договір зберігання має бути укладений у письмовій формі.

У даному випадку, оскільки, як зазначалося, транспортний засіб вибув з мого володіння поза моєю волею до того, як його було доставлено та поміщено на «спец майданчик», я не був поклажодавцем, не передавав річ на зберігання. Ніякого договору також не укладалося. Відтак, будь-які правові підстави для оплати такої «послуги» відсутні.