Позовна заява у справі за адміністративним позовом про оскарження евакуації транспортного засобу інспектором з паркування.

Процедурні моменти та дії позивача такі ж, як і у справі за адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором з паркування, про порушення правил зупинки (стоянки), зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису).

До ________________________ суду _____________

(Підсудність на підставі ч.1 ст.25, ч.1 ст.286 КАС України)

Позивач:

(Особисті дані – прізвище, ім’я, по батькві, адреса реєстрації (адреса проживання, якщо відрізняється), індивідувальний податковий номер, номери засобів зв’язку, за наявності – адреса електронної пошти).

Відповідач:

(ПІБ, посада інспектора з паркування, який виніс оскаржувану постанову, службова адреса, телефони підрозділу.)

За адміністративним позовом щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ПОЗОВНА ЗАЯВА.

Ціна позову: не підлягає оцінці.

Звільнено від сплати судового збору на підставі ч.4 ст.288 КпАП України, правовий висновок щодо звільнення від сплати судового збору у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення: Постанова Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року  у справі   № 306/17/16-а.

«___»_________20___р. Відповідачем тимчасово затримано належний мені транспортний засіб, а саме: (вказати марку, модель, номерний знак транспортного засобу). Вказані дії було вчинено за адресою: (вказати адресу місця, з якого було евакуйовано транспортний засіб). Транспортний засіб поміщено на штраф майданчик за адресою: (вказати адресу).

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на моє ім’я, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, складеним Відповідачем.

Вказане тимчасове затримання здійснено у межах справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.. 122КпАП України.

Затримання здійснено безпідставно та з істотним порушенням моїх прав,  а тому підлягає визнанню протиправним.

При цьому зазначаю, що, у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.»

(Якщо не згодні із суттю порушення, - автомобіль не було залишено у місці, де він істотно заважав руху, або взагалі не було порушення правил зупинки та стоянки, тощо, - необхідно докладно описати, чому.)

(Якщо у  акті огляду та вилучення вказано лише на пункт ПДР, який ніби-то порушено, але не викладено суті порушення, то необхідно вказати: «У акті огляду та вилучення не наведено ані суті порушення, у зв’язку із яким здійснено тимчасове затримання, - лише вказано пункт ПДР, ніби-то порушений, - ані опису обставин такого порушення та підстав вчинення вказаної дії, ані доказів вчинення порушення.»)

(Якщо евакуацію здійснено у період карантину, вказати: «Зазначаю, що оспорювані дії відповідача здійснено у період дії правових режимів надзвичайної ситуації та карантину з зв’язку із поширенням небезпечного інфекційного захворювання COVID-19. У зв’язку із чим вказані дії: 1) істотно порушують мої права, оскільки роботу громадського транспорту у режимі звичайних перевезень у вказаний період припинено, тобто, іншої можливості пересування, окрім як власним транспортом, немає; 2) оскільки для отримання транспортного засобу необхідно бути присутнім у кількох інстанціях (необхідно зазначити, яких) особисто для отримання документів, сплати штрафу та за послуги евакуатора й зберігання (зробити це онлайн неможливо через необхідність пред’явлення документів про сплату у паперовому вигляді), а в усіх вказаних інстанціях існували скупчення людей та черги, то вказана дія ставить під загрозу здоров’я власників транспортних засобів. У зв’язку із цим, вважаю за необхідне нагадати, що, у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України: «У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)…» Вважаю, що у даному випадку та за таких обставин критерії пп.1-3, 5-8 вказаної частини статті не виконано, оскільки, окрім усього іншого, порушуються вимоги ст..27 Конституції України у частині захисту життя та здоров’я людини, а також вказані дії Відповідача не відповідали обстановці, яка склалася на час їх вчинення.»)