Кінець.

Дитинство

Перші згадки, спогади. Негативні, позитивні відчуття. Дитинство єдиний період в  житті який запам'ятовується нам як щось з ПОТОЙБІЧНОГО ЖИТТЯ. Єдиний період про який ніхто не жалкує, згадки про нього викликають відчуття ейфорії, радості. Думки розтягуються. Все більше й більше деталей випливає до роздумів. Тепер ми оцінюємо наші спогади холодною думкою, але тоді в нас не було навіть поняття про думку чи має вона значення, це були просто розмови з собою зі своїм світом на які ніхто не звертав увагу. Зараз ми можемо тільки здогадуватися, що нам здавалося істиною. Радісні спогади з дитинства викликають неймовірну радість навіть зараз. Чому?

Погані не викликають нічого багато хто навіть не задумується про це. Не згадували нічого поганого з дитинства якщо й пригадували не давали йому оцінку.

Сприйняття

Сприйняття, що це Сприйняття?

Реакції мозку на якесь дійство, думку, фантазію. Чи сприймали ми життя як життя, як вигадку? Кожен момент відкарбовується в пам'яті завдяки сприйнятю. Дитина й доросла людина бачать одну туж ситуацію по різному, дитина бачить саме дійство і не обдумуючи зберігає його в пам'ять. Доросла людина шукає зв'язок з минулим не сприймає як нове, а як доповнення (зв'язок). Під час першого контакту це об'єкт незначущий для нас нічого. З часом в процесі пізнання люди створюють зв'язок. 1 фактор базується на поведінці, рухах, мовленні. 2 фактор розуміння думок, ментальний зв'язок. 3 фактор. фізичні взаємодії. Дитинство не передбачає такого насиченого дослідження, пізнання людини в нас є тільки Сприйняття чи сподобалася нам людина, чи ні, ми не розбираємося в їх почуттях, думках (підвищена колективна думка).

Розуміння світу

Як ми сприймаємо світ зараз?

В нас є розуміння світу процесів ЕТАПІВ ЖИТТЯ, певний багаж знань. Дитинство це зовсім повна протилежність нашого теперішнього розуміння. Дитинство це особливість без розуміння; в неї є тільки відчуття, емоції, рефлекси.

 "Тварина"

прочитавши це слово ви згадали кішку, собаку або іншу істоту, уявили колір її вигляд і інші елементи притаманні цій тварині. Дитина бачить зовсім нове, небачене немає з чим порівняти НОВЕ. Уявіть себе теперішнього без минулого Досвіду, розуміння, що таке тварина. Приклад:

Перед вами кішка, але ви боїтеся незвіданого, перші хвилини  ви закарбовуєте в пам'ять вигляд істоти з часом звикаєте до її присутності та намагатися доторкнутися зберігаєте кожен момент. Саме це відчувають діти, зараз нам важко уявити щось, що не мало б асоціацій.  

"Дощ"

І знову ж в нас є повне розуміння що це, Багато разів стикалися з цим явищем.навіть повністю можемо пояснити процес утворення дощу. Багато хто вже почав згадувати дощ який вперше пролетів перед вашими ще добрими очима, грозу вітер. Ці перші відчуття що переповнювали нас, хтось посміхнувся, комусь стало приємно на душі. Тоді це було диво, зараз це звичайна вода без змісту без емоцій. В нас немає бажання подивитися вгору згадати те що було...

Грім щось лякаюче, але в той же момент щось таке незвідане; викликає радість та страх це все змішується в купу і закарбовується як нове. Тепло і знову ж асоціації. тепло і зараз приносить нам задоволення. Але в дитинстві це було щось на  границі нашого розуміння це було те що не бачиш, але відчуваєш. Згадайте як ви вперше відчули тепло, холод. Чи були ви задоволені новим відчуттям? Напевно що так...

Ми не одноразово використовували слово "радість" що це? Відчуття? Рефлекси? Винагорода? Остаточно можна відповісти що це винагорода мозку за нові знання розуміння знайомства, все це на генетичному рівні звичайний викид дофаміну гормону щастя, винагороди. В дитинстві цей процес відчувався найбільш сильно тому в дитинстві нам завжди хотілося щось нового, більшого, в цьому заслуга гормону "дофаміну" 

Світ

Перші розуміння про світ. Розуміння людей як не об'єкт, а як частина тебе. "Світ" перші згадки.

 Як таких точних картинок ви зразу не пригадаєте перше що спливе в пам'яті це якась ситуація пов'язана з відкритим світом чи пам'ятаєте ви як вперше покинули домівку в пошуках пригод навіть якщо це була незначна відстань від вашого дому. В цей момент ви відчували себе стривожено, відчували страх, цікавість, незалежність, вільність дій тоді це здавалося чимось більшим ніж звичайне життя. В той момент ви навіть неуявляли реальність світу процеси життя і його етапи вами керувала тільки цікавість і бажання жити. Зараз в кожного був період, етап при якому нам не хотілося жити що це? переживання? страх? В дитинстві набуло розуміння світу, життя, тому і не було роздумів про сенс. Чи пам'ятаєте ви коли вперше побачили світ не дитячими очима, а очима реальності?

В кожного це свій вік в когось 9 в когось 17 в цей момент ми забуваємо про те що ми живемо ми починаємо існувати шукати якісь відповіді сенс життя, буття. А колись ми радувалися дощу, снігу, теплу... Тепер ви пригадати перший сніг згадайте наскільки вам було все одно на інших людей, на їх думку, ви просто радувалися життю. Чи були ви повністю мокрі, замерші ви нікого не винуватили в цьому в той момент були тільки ви та сніг.

Краєвиди. Це були немов фантазійні аплікації придумані вашим мозком, реальність не відчувалася постійні пошуки краєвидів в дитинстві давали надію на майбутнє життя. Зараз краєвид не викликає в нас нічого. Думки тільки про майбутнє теперішня робота навчання чи потрібні ви цьому світу. Тільки страх тримає вас в цьому житті. В нас є страх не прокинутися ранком і не побачити рідних,  не вдихнути свіже вологе повітря не відчути тепло. Але чому ми ненавидимо своє життя якщо боїмося його втратити? Ми втратили зв'язок з дитинством, не відчуваємо радості в простих речах. Не дивимося на небо, щоб роздивитися хмаринки побачити краплі води, не дивуємося туману який осідає перед нами.