3

-Марку!! Пасуй сюди! - репетує хлопець на ім'я Антон , я пасую м'яч та промахуюсь

-Бовдур! -Злісно ричить Антон , бідбігши до мене він б'є мене в лице, з носа юшить кров

В медпункті я сиджу засмучений та закривавлений

-Марку! Все гаразд?! - в палату забігає Ерік весь подертий , побитий та брудний

У нас з Медсестрою очі полізли на лоба

-Господи! Еріку що трапилося?! -Ольга Петрівна підбігла до нього та схопшивши за руку підвела до кушетки.

Еріку промили рани та перебинтували руку

-Ольго Петрівно, ви можете будь ласка нічого не казати Пані директорці?-З благанням в голосі запитав я

Погляд медсестри був неоднозначний

-Гаразд не скажу-Нарешті відповіла вона- Але щоб більше такого не повторювалися ,Еріку!

Ми задоволені вийшли з Медпункту, до нас підбігла Оленка

-О Боже! Хто так міг з тобою повестися Марку?!- закопиливши губки  , промуркотіла Оленка

Мій погляд округлився , я намагався щось сказати. Але мене перебив Ерік

-Ми поспішаємо , Оленка не заважай! - дипломатично заявив Ерік

Оленчин погляд грізними блискавками забігав  по обличчю Еріка, але вона відсупила та дала нам дорогу, пройшовши до майданчика де майже нікого не було , ми сіли нашому поливу не було межі

-А чого саме я , чого не ти ? - тупо запитав я та поглянув на Еріка, його багато хто називав привабливим його гострі риси обличчя, карі очі.. круглі окуляри , ніби манили до себе.. а що я?..

Ніби прочитавши мої думки , Ерік сказав :

-Ну чого? Ти теж доволі привабливий! -з дивною посмішкою він провів по моєму прямому волоссю, та поглянув просто у вічі

-І у тебе такий самий щирий погляд як у неї- добродушно прорік він

Я посміхнувся, він завжди такий точний...

Насправді Ерік завжди мене підтримував зі словами " На колір і смак кожен інак" тому у мене була така-сяка самооцінка

Мої прямі прядки сіро-каштанового волосся, та  смарагдово зелені очі були дуже променистим фактом того що моя мати була красунею. 
Вона загинула коли мені було п'ять..