Глава третя: З принцеси в служниці

 Вечір плавно переходив в  ніч коли Маша Нерест з Арнольдом Лахновским прибули на місце. Для зустрічі важливих гостей з Туманного Альбіону був орендований палац , якогось там князя. Маша не запам'ятала якого саме, і навіть не хотіла. Її голова і так була забита інформацією з досьє, й з довідника Британського етикету. Якщо вірити тому що там написано, то бути там аристократом  не так вже і добре, як здається. 

 Вийшовши з авто Арнольд взяв дівчину під руку. Проходячи по  сходах, дивлячись на своє відображення в вечірній сукні, з накинутою на верх шубці,  на свого кавалера в елегантному смокінгу, їй спало на думку  - "Прямо принцеса з принцом". Але тут же її змінила інша.

- Арнольд, коли мене запитають - Як ми познайомились?- що я маю відповісти? 

 Арнольд сіпнувся як вiд удару струмом. 

 - Обережніше! Ти мене ледь зі сходинок не скинув. 

 Подивившись на свого супутника дівчина побачила паніку на його обличчі. Його скляний погляд був направлений кудись в палац. Маша прослідкувала погляд і побачила у вікні чоловіка  років шестидесяти, повністю сивого, в елегантному смокінгу. Чоловік активно підзивав до себе. 

- Хто це?- запитала Маша.

- Мiй шеф, Сергій Вікторович Качан. 

- Так ходiмо, чого ти замерз - сказавши це, посміхнулась вдалому каламбуру. Морозець був градусів під тридцять. 

 Здавалося кожен крок давався йому титанічними зусиллями. 

- Так що відповідати коли запитають про наше знайомство?- уже доходячи до дверей, повторила питання вона. 

- Розумієш, розробляючи цей план - Арнольд пройшов в перед, відчиняючи дамi двері.- я цей момент якось упустив. 

- Нормально, нічого не скажеш.- сказала на це Маша. 

- Арнольд, як я радий тебе бачити! І що найголовніше не самого.- як старого приятеля привітав директор свого працівника - Відверто кажучи, коли ти сказав що прийдеш з дівчиною я засумнівався. Ну чого стоїш стовпом? Познайом нас. 

- Знайомтесь - Маша Нерест. Сергій Вікторович Качан. 

- Ти у своєму репертуарi! Дуже приємно - сказав директор, галантно цілуючи руку. 

- Навзаєм. - відповіла Маша. 

- Арнольд - повернувся вiн до свого працівника -  я звичайно все розумію - постійні нерви, стреси, британці зі своїми тарганами. Але ти лице простіше зроби. 

- Добре шеф - відповів Арнольд Лахновский, намагаючись вичавити з себе щось подібне до посмішки. 

- Поверни назад - відреагував на цю жалюгідну спробу Сергій Вікторович -  З тобою точно все нормально? А то мені тільки сердечних нападів бракувало. 

- Все норм - вичавив з себе Арнольд. 

- А по тобі якось не скажеш. Добре, останнє запитання - чому прибіднявся? Піти тобі не має з ким. Нащо свою красуню ховав?

- Розумієте, я ..., ми...- почав незв'язно щось белькотати Арнольд. 

- Все пов'язано з моєю роботою - Маша взяла ініціативу у свої руки - Розумієте, я працюю психологом. А Арнольд - мiй пацієнт. В медичних колах відносини "лікар - пацієнт" загрожують великими проблемами, аж до втрати ліцензій. Тому ми  тримали наші стосунки в таємниці. 

 Сергій Вікторович Качан приклав палець до вуха, і сказав:

- Настя підійди до мене, я при вході. Це надзвичайно терміново. 

 Хвилини через три до них приєдналася ефектна рудоволоса пані, в яскраво червоній сукні. 

- Познайомся це Маша, дівчина нашого "Вундеркінда".

- Що справді?- не змогла вона приховати здивування. 

- Треба зробити так - продовжив шеф - аби вона після представлення "загубилася", та не потрапляла на очі. 

- Але чому?- здивувалась на цей раз Маша.

- Точно так же як у ваших колах не заохочуються відносини "лікар - хворий", точно так же в нас не заохочується відвідування психолога. Особливо в режимi "Цілком таємно". 

- Проходьте, там про вас вже запитують - після того, як вони пройшли ,дружина сказала чоловіку - Я завжди помічала що з ним щось не так. 

- Ти що накоїла, паскудо?- буквально прошипів Лахновский. - Ти тільки-но мою кар'єру, моє життя в унітаз спустила. 

- Заспокойся. У тебе були кращі ідеї ?

- Взагалі ні. 

- Просто скажеш що в тебе перевтома, і невелике виснаження нервової системи. 

- Це точно. Сьогоднішній вечір точно мені буде коштувати пару сивих волосин. 

 Після формального знайомства, на якому на неї звернула увагу дружина гостя (яка в принципi рентгеном просвічувала буквально кожну жінку ,що наближалась до її чоловіка) і дочка Ван Вуйця, яка до того здавалося тільки чекала коли вже все скінчиться,  її взяла в оборот господиня дому. 

 "Маша принеси те", "Машо зроби це", і так цілий вечір. Після того як гості роз'їхалися, почали прибирати посуд. 

- Маша ти пробач що я тебе сьогодні напрягла - беручи зі столу виправдовувалась Анастасія Качан. - Просто це б почалось "А де ви познайомились?" та "Як зустрілися?". А знаючи "Вундеркінда" то тільки у тебе на роботі.  Після такої інформацій про людину слова "Псих" та "Неадекват" самi в голову лізуть. Ти мене розумієш?

- Звичайно -не моргнув збрехала Маша, хоча вона не розуміла що тут такого - Але якщо я щось розумію по житті, то ви хочете дізнатися що за проблеми в Арнольда. 

- Ну якщо це не лікарська таємниця.

- Нічого в нього там серйозного. Легке виснаження нервової системи на фонi перевтоми, та постійних стресів. - заспокоїла Маша. 

-  Перевтома, стреси, тут цим нікого не здивуєш. Але дам тобі одну пораду - приїхавши до дому, придумайте більш-менш правдоподібну версію вашого знайомства. Просто якщо цей факт спливе, то в чутках все так перекрутять ,що Арнольд виявиться психом від народження.

  Уже їдучи до дому Маша запитала :

- Арнольд можна в тебе дещо запитати?

- Не просто можна, а треба якщо щось не знаєш. Ми ж як-не-як пара.- відповідаючи посміхнувся він. 

 - Тебе декілька разів "Вундеркіндом" назвали. Це взагалі як?