То був останній вечір, який Меланка провела з батьком. Мала тримала в руці стосу малюнків і подумки мандрувала по спогадах.
- Ходи їсти, доню, - охайно поправила квітасту хустину Орися, запалила каганок і кинула журливий погляд у вікно.
- Вже йду, - примружила маленькі сірі оченята і подумки повернулася в той вечір до татової майстерні.
Кілька місяців тому...
Ігнат працював не покладаючи ані рук, ані голови для хоч якогось відпочинку. Клята орда гуляє степами і збирає колекцію голів з місцевого населення. Нема коли відпочивати, треба кувати зброю для своїх. Двоє старших братів відправилися на Січ, а звідти надсилають листи з проханням кувати побільше міцної зброї і відправляти підводою запорізьким гінцем.
Ігната брати залишили за старшого, щоб підтримував порядок на хуторі і наглядав за сім'ями. Та останні новини кардинально змінили хід думок коваля. Старшого брата Степана бузувіри заманили в пастку і підступно вбили. Його мертве тіло висить на центральній площі і годує хижих птахів, як реквізит і нагадування, яка доля чекає на зухвальця і бунтаря. Коваль зганяв зло і ненависть на залізяччі. Це буде остання партія викувана його руками, а далі він особисто доставить її на Запоріжжя й помститься за брата. В думки втрутився дитячий голос.
- Татусю, я знаю, що скоро ти нас з мамусею залишиш, - з пезлем і стосою папірців стояла мала і змахувала з очей скупі сльози.
- Я проверну одну справу і повернуся, - поправив брудного фартуха і сів на лаву батько. - Ого скільки малюнків, - здивовано озирнувся довкола кузні, - і коли ти встигла скільки всього намалювати?
- Ти працював, а я поруч малювала, - посміхнулася Меланка. Дівчинка стисла руку батька своїми двома маленькими. - Я намалюю оберіг, прямо на твоїй руці. Він оберігатиме тебе і ти обов'язково повернешся додому.