Послання для маленьких богів

Мільйони років людство знаходилося в системі. Ми всі добровільно грали тут ті чи інші ролі, погоджуючись з сюжетом який нам надиктовували невидимі писаки, що створювали реальність. Ми спали, тому рутинна стала такою нестерпною. Все одноманітне, сіре, в'язке і наповнене втомою.
Типовий день сурка. Кожен день як один.
Сьогодні людство стоїть на кордоні змін. Зараз їх майже не видно, але ж і по паростку пшениці не можна передбачити яким буде цьогорічний урожай. А він точно буде. Є лише віра і любов. Ні те, ні інше не знаходиться десь зовні, як нав'язує нам система, воно є у кожному, всередині... Просто треба прокинутися і згадати. Згадати хто ти і на що ти здатний,  бо ми мільйони маленьких богів, яких приспала система, аби  ці боги ніколи не змогли відкрити ту унікальну силу, якою їх наділив Всевишній. Ми всі частинки одного великого цілого організму. І коли в нього щось болить - голова, серце, нирки, весь організм включає резервні сили аби зцілитися. І коли болить моєму товаришу, сусіду, незнайомій людині, болить і мені.  Коли їм добре - добре і мені. І це не про мораль чи філософію. Це про те, що власними думками кожен із нас  формує світ довкола себе. Куди дивляться мої очі і куди спрямована моя увага і енергія, там і я. А там де я, там і решта. 
Наразі українська нація  переживає надскладні часи, але все складне в простому. Прийшов час зустрітися з усіма тисячолітніми  страхами, які переживало людство, віч-на-віч, зустрітися і подолати їх, зануритися в страхи так, щоб їм було страшно... їм...не нам. Цінною великих втрат, цінною найцінніших речей, які зовсім не речі і абсолютно безцінні.
Коли людина знаходиться в постійному страху, паніці, депресії - нею легко маніпулювати. Коли ж людина безстрашна, коли вона відкриває свої обійми страху - вона незламна... вона безсмертна...
Україна переможе і це не підлягає жодному сумніву.  Україна зцілиться, бо це один єдиний організм. Та буде так, та є так!