37 глава

*Кейт 
Я прокинулась в солодких обіймах Ворнера .Здається, залишилась в них назавжди. Я провела вказівним пальцем по щоці хлопця від чого той прокинувся і усміхнувся. Він різко обернувся і я опинилась припертою до ліжка .Майкл нахилився і вп'явся в мої губи гарячим поцілунком .Його руки ніжно ковзали по моїй талії .По шкірі проходили мурашки від кожного його дотику. Я тонула в його сяючих очах. Він сплів наші руки разом. Я відчула приємний аромат його парфумів і як сильно стукало його серце разом з моїм .В мене було відчуття ніби я куштую якесь різкісне вино ,я насолоджувалась ним сповна ,але боялась ,що воно рано чи пізно закінчиться .
Нам бракнуло повітря і ми відсторонилась один від одного .Я сиділа в Майкла на колінах і дивилась прямо в очі. На лиці хлопця з'явилась усмішка. Він притягнув мене до себе ще ближче і обняв .Він хотів знову мене поцілувати ,але я ухилилась і він поцілував подушку. Це трохи розілило хлопця ,бо він був схожий на дитину в якої забрали улюблену цукерку. Я вирвалась з його обіймів і побігла .
—Peach girl .Маленька зараза ,ану ходи сюди .—він підвівся з ліжка і почав мене навздоганяти .Я намотала з ним декілька кіл в вітальні ,а тоді побігла на кухню .Я опинилась в глухому куті ,бо хлопець прижав мене до кухонного стола. 
—Я...здаюсь .—тихо промовила йому на вушко і лукаво закусила губу. Хлопець переможно усміхнувся і знову наблизився до моїх губ ,та я вдало підібрала момент, вислизнула з його обіймів і побігла далі. 
—Мала ,ти дограєшся .—лукаво промовив Майкл і знову пішов за мною ,правда вже повільніше ,ніби знаючи ,що я нікуди від нього не втечу. 
—А ти спіймай .—з ухмилкою промовила я і побігла назад в вітальню .
Я сховалась за шторою в надії ,що він мене не помітить .Здається ,він пішов в ванну і я спокійно видихнула ,проте , помилилась і штори різко відкрились .Я побачила ухмилку Ворнера. Ступила крок ,але він зловив мене за зап'ястя .Я вирвалась ,але впала на підлогу ,а Ворнер за мною .Відчула його теплий подих на своїй шиї від чого мурашки знову пробіглись по всьому моєму тілу ,а щоки вже явно палали рум'янцем .
—Ти таки попалась .—тихо прошепотів мені він на вухо,усміхаючись.Спочатку він просто мовчки дивився на мене ,а потім поцілував .Проте поцілунок був дуже коротким .Майкл сам перший відсторонився і єхидно усміхнувся .Хоче показати ,що не тільки мені можна з ним гратись .Тоді він піднявся і подав мені руку. Я встала і тоді він різко перекинув мене через плече. Я почала бити його по спині. 
—Ворнер ,ну відпусти мене ,будь ласочка .В нас сьогодні конкурс, потрібно йти збиратись. 
—Ммм...Ти навіть знаєш такі слова як "будь ласка " .Пізно ,мала.—він єхидно усміхнувся і вдарив мене по ляшці .
—Зараза .—грізно кинула я .
—Ти теж .—сказав він і поніс до себе в кімнату .
—Ну Майкл ...—я подивилась на нього очима котика з мультфільму "Шрек" ,але не подіяло .
Хм...Ну тоді діємо по іншій схемі .В моїх очах заграли бісики. Я лукаво усміхнулась і обхватила своїми долонями лице Майкла. Здається він був в шоці від перемінливості мого настрою .Тоді вже його поцілувала .Моя рука опинилась в скуйовжденому волоссі хлопця. Я потягнула його за нього ,від чого на його лиці лише з'явилась усмішка .Поцілунок ставав все відвертішим .Майкл розтанув і тоді я вирішила втілити свій каварний план в життя .Я швидко відірвалась від хлопця ,вкусивши його в губу ,а тоді схопила першу попавшусь мені під руки подушку дала нею по голові Ворнеру,від чого по всій кімнаті почало літати пір'я .Майкл схопив іншу подушку і тепер вже я дістала від нього .Ми бігали по кімнаті і смілись .Так щиро ,як ті маленькі діти. Здається в його домі більше не залишилось цілих подушок .Ворнер спіймав мене ,ніжно обійняв за талію і поцілував в щоку .
—Я так люблю тебе ,peach girl. —сказав він усміхаючись .
—А я тебе. —і ми двоє обернулись і впали на ліжко в ту гору пір'я ,яке одразу підлетіло догори. Здається наш сміх чули всі сусіди ,але нам було байдуже .Нехай весь світ чує про наше щастя .Ще трохи подурачившись ми пішли готувати сніданок ,бо сьогодні в нас і справді дуже багато планів. Я викликала клінінгову компанію ,щоб прибрали весь той безлад.А тим часом ми з Майклом поїхали в центр ,щоб забрати наші костюми на сьогоднішній виступ.Тоді ми відправились на останню нашу репетицію перед першим туром. Ми відпрацювали на повну і відправились знову до Майкла ,бо до конкурсу ще було 2 години .За цей час вже встигли поприбирати і я почала робити собі макіяж ,зачіску і переодягатись .Ворнер вирішив помедитувати перед виступом .Сказав ,що це допомагає йому зосередитись .Я не стала йому заважати і пішла в вітальню .І тут до мене подзвонили батьки по відеозв'язку .
—Доця ,Катюня наша .—почала мама .Я побачила на її лиці усмішку ,а тоді в кадрі з'явився ще й тато ,який помахав мені рукою .
—Мама ,тато .—я ласкаво подивилась на монітор .Здається я не бачила їх цілу вічність .Я так скучаю за ними .Вони ті ,кого бракує мені в Нью-Йорку .Зазвичай вони були присутні на всіх моїх конкурсах ,але цього разу вони не зможуть приїхати .
—Зірочка наша .—на очах мами почали з'являтись сльози .Здається ,що я й сама зараз заплачу .—На жаль ,ми з татом не зможемо приїхати і підтримати тебе сьогодні ,але знай ,що ми дуже любимо тебе і переживаємо.Триматимемо за вас кулачки сьогодні ,моя маленька .—Мама подарувала мені повітряний поцілунок .По моїх щоках теж почали котитись сльози і байдуже на той макіяж , бо я не можу себе стримувати .
—Катя ,не плач .Ми завжди поруч з тобою. —сказав тато і я почала витирати свої сльози. 
—Я вас теж дуже люблю .—я показала їй сердечко пальцями .
—Ну все ,зберися і порви там всіх .—почав підбадьорювали мене тато .
—Ти заслуговуєш на цю перемогу ,красуне. 
—І я зроблю все щоб її здобути. 
—Впізнаю нашу сильну і непереможну доцю .Успіхів тобі .
—Дякую ,що подзвонили .Надіюсь ,що скоро побачимось .
—Звісно .Передзвони нам одразу після конкурсу ,а то ми хвилюватись будемо .
—Добре. Цілую вас і обіймаю міцно міцно .
—І ми тебе .—ми помахали один одному на знак прощання і я пішла поправляти свій макіяж .Щось я зовсім розкисла. Потрібно зібратись і викластись на повну .Ми повинні перемогти .Підмалювавши очі я повернулась до Майкла .
—Готова ?—я спокійно видихнула .
—Так .—з впевненістю сказала ,взявши Ворнера за руку. 
Він закрив двері і ми пішли .В мене трохи трусилися колінки ,але лише від одного ласкавого погляду Ворнера мені ставало спокійніше. З павільйону лунала музика. Конкурс розпочнеться за 15 хвилин і ми виступаємо останніми по результатах жеребу. Це я такий нам номер витягнула .Везучість —рівень Бог .З одного боку —це добре ,бо не перші ,і тебе запам'ятають ,а з іншого буде вже важко здивувати ,бо до тебе буде ще стільки пар .Ми зайняли свої місця в залі .50 пар і лише 10 з них пройде в 2 тур і я понад усе хотіла ,щоб ми були в цій 10 ...Мої очі загорілись бажанням ,коли прожектори спалахнули на сцені. Майкл теж заворожено спостерігав за всім цим дійством ,що відбувалось навколо нас .
—Привіт. —до нас приєднались Бланка ,Фелісія ,Ніколас і Дерек ,які прийшли сьогодні нас підтримати ,а дехто ще й сьогодні тут працював. Вони побажали нам удачі і сіли на свої місця ,бо конкурс вже почався .На сцену вийшов ведучий ,який потім представив суддів. 
—А склад все той же. 
—Що ?—перепитала я ,не розуміючи ,що там Майкл собі під ніс буркоче .
—Це ті самі судді ,що й були минулого року. 
—Хм ...І що можеш про них розказати ?
—Містер Вілер —найдобріший серед них усіх .Він цінує старання кожного і старається ставити всім високі бали. Місіс Еймс —одна з наймолодших і навідоміших  хіп-хоперів Нью-Йорку .Для неї в танці головне —емоції .Тож навіть якщо все буде виконано бездоганно ,але сухо ,то вона поставить низькі оцінки. Місіс 
Роулінсон ж її протилежність .Для неї техніка —понад усе. Минулого року мені від неї й бракнуло 2 бали до перемоги. Найважче буде заробити від неї хороші оцінки ,бо вона не прощає жодної помилки. 
—Зрозуміло. —я уважно слухала монолог хлопця і розуміла ,що сьогодні нам буде ой як не легко ,але я готова на все. 
По черзі на сцену почали виходити конкурсанти. В кожного було три хвилини ,щоб показати все ,на що вони здатні. Далі судді записували собі щось на листочках ,а конкурсанти займали місця в залі. Результати ж оголосять після того ,як виступлять всі учасники .Сам процес був дуже захоплюючим ,але довгим, тому Майкл збігав нам за кавою і приніс мені плед ,щоб я не замерзла .
Ми спостерігали за всіма і обмінювались думками .Тут стільки достойних пар ,щоб пройти далі. Я навіть почала сумніватись в наших зусиллях .А що якщо я не зможу ?Ворнер ніби відчув ,що в мене на душі не спокійно і міцно мене обійняв ,а тоді промовив :
—Ми це зробимо ,чуєш ?Я вірю в нас .—і він поцілував мене в лоб .Крім нас ще має виступити 2 дві пари. Я очікувала на появу наступних учасників і тут на сцену вийшов Нік і Аліса .Він побачив мене і якось зневажливо усміхнувся. Я старалась себе заспокоїти і зосередитись на танці. Ці 3 хвилини здавались вічністю для мене .Останні ноти добігали кінця і я ніби з полегшенням видихнула. Зал залився аплодисментами. Вони й справді виступили чудово .Навіть місіс Роулінсон усміхнулась їм і похлопала ,а до цього вона й навіть слова не мовила .
—Кейт ...Кейт ...—я була наче в трансі .
—Що ?—я обернулась до Майкла. 
—Нам потрібно вже йти в гримерку. Скоро наш виступ. —він взяв мене за руку і потягнув за собою .
—Я боюсь .—я зупинилась перед входом. 
—Мала ,ти чого ?—Ворнер обернувся до мене лицем .
—Я боюсь ,що він знову принизить мене і зруйнує моє життя .Це ж була моя мрія .—я присіла і обняла свої коліна .Майкл повторив цей рух за мною .
—Моя мала ,моя peach girl ,моя Кейт...—він притулився до моїх щік своїми теплими і ніжними руками. —Ніхто не зможе зруйнувати твої мрії .Вставай ,ходімо .Ми поставимо цю парочку на місце .—він ніжно поцілував мене і допоміг піднятись .—Якщо ти зараз не зберешся ,то я залоскочу тебе до смерті. —він мило усміхнувся і я теж .—Ось так краще. А тепер покажи на що ти здатна. —ми пішли за куліси ,де й пересіклись з цими ненормальними. Вони зверхньо глянули на нас .
—Хм...—іронічно видав Нік .—Покажіть,що ви вмієте ,але я щось сумніваюсь ,що ми ще раз зустрінемось на цьому паркеті. —Ворнер здається хотів йому щось відповісти ,але я глянула йому просто в очі ,ніби натякаючи ,що він того не вартий. Нашу пару оголосили і ми вийшли на сцену .
—Love is born in heaven .Look at the star and remember me. —промовив Ворнер. 
—Я ніколи тебе не забуду ,ніколи. —він обняв мене з спину і ми мовчки декілька хвилин спостерігали за зоряним небом ,поки нас не покликав Дерек .Вже була наша черга виходити на сцену. Крім нас ще вийшло 9 пар .Серед них були Аліса і Нік .Ми ще й поруч стояли .Та я не дивилась в їхній бік ,а лише на Майкла і очікувала на результати. Серце шалено билось і виривалось назовні. Здається ,я просто збожеволію від інтриги. Ведучий підійшов до нас і почав свою довгу й повільно промову .Ці паузи після кожного слова здавались вічністю ,яка ніколи не закінчиться ,але от він почав переходити до суті. 
—Далі проходить ...Аліса Доценко і  Микола Малієнко.—Нік і ця барбі почали радісно сміятись і обніматись .В мене в середині ніби щось обірвалось. Це кінець ?Я перелякано глянула на Майкла ,але промовити нічого не встигла ,бо знову заговорив ведучий. 
—Серед вас є ще одна пара ,яка зачарувала нас усіх своїм танцем. Чесно признатись ,я сам не міг відвести від них погляд .Це пара ,яка отримала найвищі бали від суддів і безмежну підтримку від глядачів —Кейт Летвиненко і Майкл Ворнер. —коли я почула наші імена ,то спочатку навіть не зрозуміла що сталось ,бо була в шоці .Єдине ,що я побачила —роздратований погляд Ніка ,який вийшов зі сцени першим .Ворнер підняв мене на руки і почав кружляти,а я все не могла повірити ,що це реальність .Ми зійшли зі сцени і аж тоді я усвідомила що сталось .
—Кейт ,ми набрали найвищі бали. Юхууу!—почав кричати Ворнер на весь коридор  ,а я просто кинулась йому на шию і накрила поцілунком .
—Мм...я готовий перемагати в усіх конкурсах ,лиш би на мене чекав такий подарунок .—єхидно відповів він ,закусивши губу .
—Спокійно ,Ромео ти мій .Ми ще не перемогли .
—Але обов'язково переможемо .
Ми переодягнулись і вийшли до друзів .Та я зрозуміла ,що забула в гримерці сумочку і повернулась .Майкл ж про щось собі говорив з Дереком на вулиці. Я зайшла і в приміщенні нікого не було.  Це добре .Не хотіла я ловити на собі косі погляди суперників. Я швидко взяла свою річ і направилась до виходу ,але тут раптом зайшов той ,кого я зараз хотіла бачити найменше —Нік .Хлопець зайшов і закрив за собою двері .
—Ти що з глузду з'їхав ?—я кинулась до нього і хотіла забрати ключі ,але він лише злісно кинув на мене свій холодний погляд ,від якого я відійшла на крок назад .
—Хм...Пройшла значить,а я думав ,що ви й в 10 не попадете. 
—А мені що до того ,що ти думаєш ?Я прийшла сюди щоб перемогти і без кубку ми не підемо !—впевнено заявила я .Нік голосно розсміявся з моїх слів .—Ти що божевільний ?—вмить він знову змінився на лиці і підійшов до мене впритул ,доторкнувшись до мого підборіддя своїми холодними пальцями. 
—Катя ...маленька дівчинка ,яка думає ,що їй вдасться здійснити мрію дитинства .—він єхидно усміхнувся .Від одного його погляду я вкривалась сиротами .Звідки взявся цей страх ?—Наївна дурочка ...—тихо промовив він мені на вухо .—Його голос заставляв мене згадувати весь той біль ,який він мені завдав. —Це лише твоя казочка ,яку ти собі знову придумала ,але ми в реальністі і вона жорстока. Я не подарую тобі цієї перемоги! —гостро промовив він і поправив прядку волосся ,яка впала мені на очі .—Так краще ,люба .—після цих слів мені стало ще гірше. Я прижалась до стіни і відчула гіркий ком в горлі. Він дістав ключі з кишені і відкрив двері .—Добре ,хватить з тебе на сьогодні .Там вже тебе той дохляк чекає .—я підняла свою сумку і направилась до виходу .Нік поставив руку перед входом і я знову зупинилася .Він наблизився до мого вуха і сказав:
—Не шкода тобі його ?Ти ж з ним просто граєшся ,щоб забути мене. Я ж знаю ,що ти до кінця життя за мною сохнути будеш ...—він єхидно усміхнувся і провів рукою по моїй спині .Мене наче струмом вдарило.—І зніми вже з себе цю маску,КЕЙТТТ,бо ти ніяка не Кейт ,а невдаха Катя ,яка невдало закохалась...Бувай ,люба .—Він забрав руку і поцілував мене в щоку. Мені було так гидко ,але я нічого не могла зробити. Мій мозок неначе відключився. 
За мить в гримерці з'явився Майкл .Він злякався ,коли побачив мене в такому вигляді .
—Це той придурок щойно тут був ?Він щось тобі зробив ?Я вб'ю його !—Ворнер з усієї сили вдарив об стіл рукою .Я аж злякалась за нього .
—Все пройшло. —він глянув на мене і підняв з підлоги. 
—Я йому цього так просто не залишу. 
—Не смій .Він не вартий того. Просто будь  зі мною .—він присів поруч і поцілував мої руки. 
—Я тебе більше ніколи саму не відпущу. —я попила трохи води і заспокоїлась .Майкл теж остив і ми намагались забути всю цю ситуацію .Все ж цей день має і позитивні наслідки .Ми пройшли в 2 тур і я рада цьому .Це великий крок для здійснення моєї мрії .