32 глава

*Майкл 
Ввечері до мене подзвонив Браян і запросив мене на рибалку. Раніше ми часто на неї ходити ,але потім якось все бракувало часу .І що це йому саме в мій День народження захотілось ?Я трохи ламався ,проте ,потім погодився.
Цікаво,чи знає Кейт ,що в мене завтра свято ?Я спеціально їй не казав. Хотів ,щоб ми просто провели цей день вдвох і цього б мені було достатньо для щастя .Та Дерек змінив мої плани. 
—Чому ми премось аж на кінець міста та ще й в таку рань?
—Ну ...ем.—почав мямлити Браян .Він був дуже кумедно одягнений .А цей фіолетовий капелюшок доводив мене до істерики .—Там просто риба більша. 
—Ок .—Дерек сконцентрувався на водінні ,а я вирішив посидіти в соціальних мережах. З самого ранку жодних привітань .В мене звісно не багато друзів ,але хоч Нік міг подзвонити. Це якось дивно. 
Тоді я почув вібрацію свого телефона. 
—Привіт ,сину .—це був батько —Вітаю тебе з 20-річчям . Сьогодні ти ще на рік подорослішав. Ми з мамою пишаємось ,що в нас є такий син. Щастя тобі , здоров'я і всіх благ. Твій подарунок чекатиме на тебе біля  квартири твоєї дівчини . 
—Дякую ,тату .Не варто було нічого купляти .
—Перестань .В нас лише один син і він заслуговує всього найкращого. Ще раз вітаю .
—Спасибі ,я дуже вдячний. 
Попрощавшись з батьком я зрозумів ,що ми вже на місці ,бо машина почала сповільнюватись. 
—В яку глуш ти мене привіз ,Дереку ?Тут напевно навіть жаби не водяться .
—Все тут є .Не починай .—ми були біля якогось старого ставка. Я вперше тут .Крім нас на цьому ставку більше нікого не було. Як Дерек його взагалі знайшов ?Але Браян і слухати мене не хотів .Рибачим тут .Ну ок. Що мені ще залишається робити .
—Дереку ми вже сидимо тут другу годину .Тут рибою й не пахне .
—Га ?Що ?Звідки ?—напевно я розбудив його ,бо він виглядав переполохано. 
—Браяне ,я зараз тебе на той гачок замість наживки посаджу .Можливо, хоч тоді ми щось спіймаємо !
—Та тихо ти .Рибу мені зараз злякаєш .—він що знущається ?Де він тут взагалі ту рибу бачив ?—Ооо.Бачиш?Клює !—той смикнув вудочку догори, а я розсміявся.
—Нехай тобі цим старим черевиком Фелісія по голові добре надає .—той лише скорчив гримасу. —Дереку ,ходімо вже звідси .Я втомився тут чекати на незрозуміло що .
—Гаразд .—якось понуро відповів Браян і почав змотувати свої вудочки і сачки .
Ми почали вибиратись з цього закинутого місця ,але десь на пів дорозі машину занесло в бік .Добре ,що хоч машин ніяких поруч не було і ми ні в кого не врізались .
—Чорт !Браяне ,ти вирішив вбити нас ?!—сердито мовив я коли вийшов з машини.
—Блін .Я пробив колесо .Не знаю як це вийшло ...—я вже був злий на нього .Дерек почав копирсатись і довго його міняв ,тому я йому допоміг ,бо вже не хотів чекати. 
—Їдемо нарешті !—сказав я і сів в машину .
—Поїхали .—Браян спокійно видихнув і нажав на газ .
В себе під квартирою я одразу побачив подарунок батька. Сказати ,що я був в шоці —нічого не сказати .
—Bugatti La Voiture Noire...
Цим авто я марив відколи воно з'явилось на цій планеті. Найдорожчий спорткар світу стояв біля мене ...Таке ж навіть уявити важко .
—Тату ,я не можу цього прийняти ...—єдине ,що я зміг видавити в трубку .
—Привіт ,сину .Бачу ,ти вже знайшов свій подарунок. Як тобі ?
—Ти ще питаєш ?Я просто в шоці !Як ти взагалі його купив ?Він ж лише в одному екземплярі ,а його ціна...Та за ці гроші можна було купити ще 10 бізнесів !Я не можу прийняти це ...
—Майкл ,заспокойся !Мій бізнес процвітає і я можу дозволити такий подарунок для свого сина .Більше ніяких заперечень .Вона твоя !
—Я до кінця життя не розплачусь за такий подарунок .
—Просто будь гідним сином своїх батьків. Цього буде достатньо ...—я чув як батько усміхнувся по той бік телефону. 
—Я вас не підведу .
—Ключі в охоронця ,що стоїть поруч. 
—Ще раз дякую .Люблю вас .
—І ми тебе .
Наша розмова завершилась ,а я все не міг відійти від шокового стану. Браян здається взагалі заціпенів. 
—Ця малишка твоя ?—запитав Дерек ,а я схвально кивнув .—Вітаю.Крута тачка. Я б навіть сказав найкрутіша в світі .
—Дякую.—вже спокійно відповів я. 
Забравши в охоронця ключі,я завів її.Здається я зараз зійду з розуму від того яка ця машина афігєнна .Я просто світився від радості .Не вірю ,що тепер вона моя .Все ж таки мрії здійснюються.Вже уявляю як ми з Кейт мчимо на ній по вечірньому Нью-Йорку .Вона звісно не любить швидкості ,але поруч зі мною їй боятись нічого .
До речі , Кейт .Я вже встиг скучити за нею.За цей час вона навіть не написала мені .Можливо, ще спить ?Я запросив Браяна на чай і ми піднялись до квартири дівчини .
—Сюрприз !!!—почали кричати всі наші друзі ,коли ми з Дереком зайшли всередину .Вони таки не забули ,а весь цей час готували для мене сюрприз .Я був такий щасливий ,що не передати жодними словами .Кейт підійшла до мене і ніжно поцілувала в губи .Мабуть ,що вона і є найкращим подарунком для мене .
Я оглянув її .Мушу сказати ,що це плаття їй дуже пасувало .Вона в мене така красуня .
—З Днем народження тебе ,Майкле .—сказала вона і міцно мене обняла .Її солодкий парфум манив до себе .Я вдихнув її аромат і відчув теплі обійми ,в яких ніби знаходив спокій .
—Дякую .—тихо прошепотів їй я на вухо.
Я по черзі почав з усіма вітатись. Навіть Мія була тут .Як же я скучив за цією малою.Ми з нею часто переписуємось в соціальних мережах .З родичів я спілкуюсь з нею найбільше .Тоді всі почали вручати мені подарунки .Дерек з Фелісією подарували мені апаратуру для запису власних треків .Це дуже крутий подарунок .Я був в захваті .Бланка і Ніколас рідкісний наручний годинник .Крістофер—нову приставку .Нік—абонемент на картинг ,а Мія—політ на повітряній кулі .Тоді настала черга Кейт. Дівчина підійшла до мене і загадково усміхнулась .
—Я справді не знала ,що подарувати людині в якої і так все є ...Але згодом в мене виникла одна цікава ідея .І я вирішила подарувати те ,що приносить найбільше задоволення. —вона дістала з-за спини гітару. Я взяв її до рук і зрозумів ,що це гітара з того самого магазину з антикваріатом, де ми брали фотоапарат для батька. Інструмент ніби зберіг запах того місця. Мені дуже сподобалась ця гітара. 
—Тобі ж прийшлось віддати щось взамін ...—не сміливо запитав я ,щоб підтвердити власні здогадки. 
—Так ,але це нічого порівняно з твоєю усмішкою .—а я й справді був дуже щасливий і радий такому подарункові .Я берегтиму її і гратиму лише для своєї коханої .
—В неї теж є своя особлива історія ?—з цікавістю запитав я .
—Так .Я розкажу тобі її пізніше .—я схвально покивав і обійняв свою дівчину. —Ти —мій найкращий подарунок.—я солодко поцілував її в щоку ,а та лише усміхнулась на мої слова. 
Далі ми всі почали веселитись .Ніколи не думав ,що святкувати власне День народження— це так весело .Ми жартували ,грали в різні ігри і тепер вирішили потанцювати .Заграла повільна мелодія і я підійшов до Кейт. 
—Потанцюєш зі мною ?—я подав дівчині руку і та підвелась з м'якого крісла. 
—Звісно .—відповіла вона і подарувала мені свою чарівну посмішку ,від якої моє серце починало битись ще частіше .Я притягнув її до себе за талію .Дівчина положила свою руку мені на плече і дивилась прямо в очі. 
—Як ти все це організувала ?—тихо прошепотів їй я на вухо .
—Дякую ,Браяну ,який згодився взяти участь в цій афері .
—Так вся та рибалка була лише виставою ?—дівчина весело покивала в знак згоди. 
—А тобі що не сподобалось ?—з якоюсь надією в очах запитала вона. 
—Звісно ,що сподобалось. Це День народження просто незабутнє. Але головне ,що ти поруч. —я нихилився і поцілував її в губи .Дівчина радісно усміхнулась і відповіла на мій поцілунок. 
Мелодія закінчилась і заграло щось більш драйвове і веселе. Ми всі розважались десь до години 10 ,а тоді всі почали вже розходитись. Попрощавшись з друзями і подякувавши їм за цей прекрасний день ,я пішов допомагати Кейт з прибиранням. Та дівчина навідріз відмовилась від моєї допомоги ,бо сказала ,що в мене сьогодні свято і щоб я відпочив .Я пішов налаштовувати гітару ,яку вона мені подарувала. Я з трепетом почав оглядати інструмент.Коли дівчина закінчила з прибиранням ,то присіла біля мене на диван .
—Заграєш для мене ?—запитала вона. 
—Звісно .—відповів я з усмішкою на обличчі. Я гратиму на ній тільки для неї .Дівчина закуталась пледом і закрила очі. Коли я почав грати вона усміхалась .Це приносило їй щастя і радість .
—Ти дуже гарно граєш .
—Дякую .Хтось обіцяв мені історію ...—я не встиг договорити ,бо Кейт перебила мене .
—Я дотримуюсь власних обіцянок. 
—Уважно слухаю.
—Цій гітарі вже дуже багато років. Її створив іспанський майстер по імені 
Габріель .Він був дуже розумним і старим чоловіком .В нього не було ні сім'ї ,ні дітей ,кому б він міг подарувати цю гітару ,тож він вирішив віддати її .Багато хто хотів купити цю гітару .Багаті купці пропонували йому дуже багато грошей за цей інструмент ,але він навідріз відмовився його продавати,бо сказав ,що ця гітара була створена для людини з великим серцем і душею .Одного разу майстер Габріель прогулювався містом. Хтось штовхнув його і чоловік впав. Жоден з перехожих не допоміг йому встати. Вони не впізнали цього геніального майстра ,бо він був в довгому плащі. Лише один молодий юнак підбіг до нього. Він мило привітався з стареньким і запропонував йому свою допомогу. Хлопець провів його додому. Він не знав хто ця людина насправді ,а просто проявив до нього милосердя. Майстер Габріель віддячив йому за це і подарував гітару. Хлопець був неймовірно щасливим .Він з дитинства мріяв грати на цьому інструменті ,але він був досить бідним і не міг дозволити собі таку дорогу покупку.Спочатку Крістіан (так звали хлопця )не захотів приймати подарунок ,бо це справді дуже дорога річ. Проте ,майстер Габріель наполіг і сказав ,що вона створена для такого чуйного і доброго хлопця ,як він .Подякувавши майстрові, хлопець почав вчитись гри на гітарі і згодом він став вуличним музикантом. У нього був сильний талант. Всі з захопленням слухали його гру. Одного дня містом прогулювалась панночка Елізабет. Вона теж почула як грав Крістіан і закохалась в нього з першого погляду. Її батьки були проти того ,щоб вона зустрічалась з бідним музикантом і заборонили їм бачитись. Дівчина не покинула коханого і кожного вечора втікала до нього .Місто було великим. І музикантів тут було теж дуже багато. Крістіан кожного разу стояв в іншому місці ,тому було досить важко його знайти. І для цього хлопець грав у певній годині мелодію ,яку він написав саме для Елізабет. Він присвятив їй цілу пісню ,яка стала символом їхнього кохання .Так Елізабет і знаходила свого коханого щовечора. 
—Що було далі ?—з цікавістю запитав я .
—Батьки дівчини раптово померли. Тоді Елізабет і Крістіан одружились .Звісно сумно ,що з батьками дівчини сталось таке горе ,але закохані змогли бути разом .
—Ти права .Це дуже красива історія. Ця гітара дуже цінна ,я берегтиму її .
—Я рада ,що вибрала саме її .
—Що ти віддала взамін ?—запитав я. 
—Не важливо .Це була дрібниця .Як тобі сьогоднішній день ?—вона підсунулась до мене ближче і я обняв її за спину. 
—Прекрасно .Здається ,що я найщасливіша людина на цій землі ,бо все що мені потрібно зараз в мене є. —я усміхнувся. Я переплів наші руки і Кейт заглянула мені просто в очі .Від цього погляду по моєму тілу пройшлись мурашки .Хіба можна бути такою красивою ?
—А я щаслива поруч з тобою ...—сказала дівчина і накрила мене своїми солодкими і пухкими губами. Які ж вони були бажані в той момент .Наші серця бились в пришвидшеному темпі. Кейт сіла мені на коліна і обвила мій пояс своїми стрункими ніжками. Моя рука опинилась на щоці дівчини ,яка залилась рум'янцем. Я цілував її пристрасно ,але водночас і дуже ніжно. Руки Кейт блукали по моєму розбурханому кольоровому волоссі .Я відчув її солодкий і ніжний запах .Здається ,що я забув про все на світі в той момент ,бо зараз для мене була важлива лише вона...